Тема 3. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ПРЕДСТАВНИКІВ ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ

При вивченні теми студенти повинні звернути увагу на такі питання:

1. Суспільний договір та державна влада в уявленні Д. Дідро.

2. Особливості розуміння буржуазної держави П.

3. Ідеалістичне вчення Г. Гроція про виникнення держави та права.

4. Вчення Б. Спінози про волю та форми влади.

При вивченні першого питання зазначимо, іцо Д. Дідро (1713-1784) або "Дідерод", як його називали в Росії, був орган­ізатором і редактором Французької енциклопедії. Письменник, великий ерудит, політичний філософ, переконливий ворог фе­одального ладу та пригнічення народу, абсолютизму та церков­ного світогляду. Його політичні ідеї спиралися на теорію сусп­ільного договору. Він був прибічником конституційної монархії, мріяв про справедливий суспільний устрій, демократичне прав­ління, або правління па чолі з "освіченим" монархом, або рес­публіку (хоч у нього були сумніви, що вона годиться для вели­ких держав). Деякий час Дідро був у захопленні від російської імператриці Єкатерини II, пов’язував з нею надії на політичні реформи в Росії, але пізніше позбавився своїх царистських ілюзій. За розповсюдження своїх ідей був ув’язнений. Держав­на влада, на думку Дідро, виникає як продукт суспільного до­говору, який дає суспільству змогу утворення організованої політичної форми. Люди тільки частково передають державі свою істотну незалежність з метою забезпечення інтересів і об’єднання сили всіх. Головна мета держави - забезпечення прав людини, їх свободи і щастя.

Вивчаючи друге питання, студенти повинні розібратися в розумінні держави Полем Анрі Гольбахом (1723-1789).

Він був прибічником конституційної монархії, але інколи симпатизував освіченому абсолютизму. Буржуазну державу розумів як царство розуму. Інтереси особистої користі штовха­ють людей до утворення держави. Істотні закони ті, що випли­вають з природи людини, це - свобода, власність, безпека.

При розгляді третього питання акцентуємо увагу на ідеях нідерландського історика, юриста й державного діяча Гуго Гре­ція (1583-1645). Його теорія суспільного договору - це ідеалі­стичне вчення про виникнення держави і права в результаті усвідомлено укладеного між людьми договору. Держава, з точ­ки зору Греція, це союз вільних людей, який вони заключили заради дотримання права й загальної вигоди. У додержанному житті існувала повна анархія і "війна всіх проти всіх", люди були необмежено вільні. Проте люди усвідомлено вирішили посту­питися свободою на користь держави для забезпечення особи­стої безпеки, власності та інших особистих прав. Ідея Греція про те, що право і держава мають земне походження, відіграла ве­лику роль у звільненні теорії держави від геології й середньов- ікової схоластики.

Четверте питання теми присвячене ще одному нідерландсь­кому філософу-матеріалісту Баруху (Бенедикту) Спіпозі (1632 1677), який був відлучений від єврейської церковної общини Амстердама за свої думки. Вчення Спінози формувалось у той історичний період, коли Нідерланди після звільнення від іга іспанської феодальної монархії стали передовою капіталістич­ною країною.

Кращою формою влади Спіпоза вважав не монархію, а де­мократію, проте він обмежував всевладдя держави. Люди, на його думку, повинні були об’єднатися в цілісну спільноту й підко­рятися загальній волі, підтримувати й допомагати один одному.

Таким чином, ознайомившись з запропонованими для са­мостійної роботи питаннями теми, студенти матимуть змогу краще орієнтуватися в питаннях розвитку політичної думки доби феодалізму і буржуазних революцій, які рекомендовані для вивчення за основною програмою курсу, тим більше, що пол­ітична думка Просвітництва не була однорідною.

Для самоконтролю за вивченням теми студентам пропо­нується відповісти на такі контрольні запитання:

1. Як уявляли собі суспільний договір та державну владу Д. Дідро, П. Гольбах, Г. Гроцій, Б. Спіноза? Що спільного було у їх вченнях? Чим вони відрізнялися?

2. У чому суть політичного радикалізму в період кризи аб­солютизму?

Теми рефератів

1. Політична ідеологія Просвітництва.

2. Політичні погляди Д. Дідро.

Рекомендована література

1. Гроций Г.О. праве войны и мира. - M., 1956.

2. Денисов В.Г. Гроций о мировом порядке и современность // Идеи

мира и сотрудничества в современном международном праве. - К., 1990.

3. Введение в политологию: Учеб, пособие в 2-х ч. /Под рсд. Н.И. Горлача. - X., 1994. - 4.1.

4. Очерки политологии: Учеб.пособие /Под ред. Н.И. Горлача. -- X.,

1993. - С.62-63.

5. Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових

вчень. Підручник. - K., 1999. - Розд. IV.