Політичні інститути

Політичні інститути — політичні установи з органі­заційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структу­рами та апаратом. Політичні інститути — спосіб організації по­літичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя.

В політичній системі держава — основний політичний інсти­тут, що організує, спрямовує і контролює спільну діяльність і стосунки, відносини людей, суспільних груп, класів, асоціацій, груп інтересів. Держава — політична форма організації суспіль­ства, що здійснює управління суспільством, охорону його еконо­мічної та соціальної сфер, культури. Держава — основне знаря­ддя влади, основний інститут влади в суспільстві і концентроване здійснення владою політики.

Держава — політична організація, такий суспільний механізм, що покликаний захищати інтереси людей певної території і регу­лювати за допомогою правових норм взаємовідносини між ними, використовуючи за необхідністю спеціальні органи примусу.

Політичний інститут політичної системи суспільства — полі­тичні партії — представляють інтереси громадян і ставлять ме­тою їхню реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні.

Групи інтересів — найрізноманітніші організовані групи, спі­льності людей (профспілки, молодіжні і жіночі рухи, творчі сою­зи і об’єднання, етнічні і релігійні спільності, організації ветера­нів війни, асоціації підприємців і фермерів та ін.).

Політичні інститути забезпечують відтворення, стабільність і регулювання політичної діяльності в суспільстві, збереження іде­нтичності політичної спільності, незважаючи на зміну її складу, посилюють соціальні зв’язки і внутрішньогрупову згуртованість, здійснюють контроль за політичною поведінкою своїх членів, за­охочуючи бажане і припиняючи відхилення від норм поведінки.

В демократичних суспільствах держава як провідний інсти­тут політичної системи зосереджує максимальну політичну владу. Держава, політичні партії і групи інтересів автономні і ус­пішно реалізують свої функції. Політичні партії і групи інтересів впливають на формування державних і владних структур, коре­гують політичну мету, спрямовують політичний розвиток суспі­льства. В авторитарних і тоталітарних суспільствах політичні ін­ститути створені для відображення і репрезентації інтересів людей, які входять до них. Політичні партії суворо підкорені правлячій еліті та бюрократичному апарату, їх природні функції деформовані. Виступаючи представником всього суспільства, во­лодіючи сувереном, тобто верховенством влади в межах терито­рії країни, держава діє самостійно. Існування державної влади знаходить вираження в чиновниках, армії, адміністрації, органах правосуддя та ін. Держава — соціально орієнтована організація політичного панування, об 'єднуюча сила цивілізованого суспільс­тва. Держава характеризується як всеосяжна, універсальна по­літична організація суспільства. Відповідно диференціюються задачі і функції держави. З одного боку, держава — виразник ін­тересів та волі економічно панівної верстви, оберігає її станови­ще в суспільстві, охороняє умови використання всіх ресурсів, людських, матеріальних, природних в інтересах розвитку суспі­льства, всіх його членів, утримує в узді непокірних, тих, хто чи­нить опір і піклується про вчасне усунення соціальних протиріч, а з другого, держава — офіційний представник громадянського суспільства, здійснює реалізацію загальних справ, що виплива­ють з природи будь-якого суспільства. Природно, держава вико­нує дві групи функцій, їх співвідношення в діяльності держави не залишається раз і назавжди заданим, статичним, а залежить від природи суспільства і держави, від конкретно-історичних умов.

Багатоманітність політичних інститутів визначається дифере­нціацією політичної діяльності і політичної влади на різноманітні види. За характером мети виділяються політичні інститути зако­нодавчої, виконавчої і судової влад, кожному з яких притаманна багатофункціональність. Парламент, зокрема, вирішує завдання виконавчої влади, уряд здійснює певні види законодавчої діяль­ності та ін. За питомою вагою і значимістю політичної діяльності виділяються власне політичні інститути, орієнтовані на здійснен­ня політичної влади, вплив на неї, і соціально-політичні інститу­ти (суспільно-політичні рухи), що задовольнять не тільки полі­тичні, але і соціальні інтереси, а також духовні потреби — в спілкуванні, самоутвердженні, активності та ін.