Використання інституту представництва можливе з 2-х причин:

1.Юридичні причини: неповна чи обмежена дієздатність, недієздатність громадян.

2.Фактичні причини: хвороба, відсутність за постійним місцем проживання, юридична необізнаність, відсутність спеціаліста на підприємстві.

У літературі прийнято виділяти в залежності від підстав виникнення добровільне (договірне) і обов’язкове представництво.

Обов’язкове представництво – це представництво засноване на законі чи адміністративному акті ( батьки, опікуни, ).

Добровільне ( договірне) представництво виникає з волі особи, що бере участь у справі, і в його основі лежить цивільно-правовий договір доручення ( ст. ст. 386 -394 ЦК ) або трудові відносини.

Як добровільно обрані представники можуть виступати адвокати, юрисконсульти, а так само інші працівники підприємств, організацій, установ по справах цих юридичних осіб, інші особи, допущені судом до представництва в справі.

Не можуть бути представниками в суді:

1.особи, які не досягли повноліття

2. особи, над якими встановлено опіку чи піклування

3. адвокати, які прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством.

4. судді, слідчі прокурори, окрім випадків коли вони діють як батьки, опікуни і піклувальники, або як представники органу, що є стороною в справі.

Представник допускається в цивільний процес при наявності належним чином засвідченого документа, що підтверджує його повноваження.

Повноваження адвоката засвідчуються ордером, виданим адвокатським об'єднанням, а для приватно працюючих адвокатів - дорученням. Доручення, що видаються громадянами посвідчуються нотаріально.

Довіритель може уповноважити представника на підготовку і ведення конкретної цивільної справи чи на ведення усіх справ, що виникли, так і справ, що можуть виникнути пізніше.

Повноваження представника в суді:

- має право на вчинення всіх процесуальних дій в суді від імені особи, яку він представляє крім:

· передачі справи в третейський суд,

· повної або часткової відмови від позовних вимог,

· визнання позову,

· зміни позову,

· укладення мирової угоди,

· передачі своїх повноважень іншій особі

· оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення,

· одержання присудженого майна або грошей.

Вказані повноваження повинні бути окремо обумовлені у дорученні.

2.