<<
>>

Політика — соціальне явище

Сучасне розуміння політики формується в процесі роз­витку, існування і зіткнення кількох підходів або позицій. Суть одного з підходів до визначення політики зводиться до ідентифі­кації політики з соціальним явищем влади.

Найчастіше політику визначали і визначають як відносини з приводу державної влади, її організації, напрямків діяльності. Окремі філософи розуміють політику як сукупність воюючих між собою думок і теорій, що стосуються основних принципів уряду або різних адміністратив­них систем, які змагаються одна з одною за важелі влади, заради найбільшого блага нації. Відомий соціолог Макс Вебер визначав політику як прагнення брати участь у владі або впливати на роз­поділ її між окремими групами всередині держави. Дехто з пра­вознавців, політологів вважають найістотнішим у політиці будо­ву, устрій державної влади.

Визначення політики через державну владу відрізняється предметністю з орієнтацією на інструментальну особливість по­літики і на різні характеристики через інститути, структури полі­тики влади, використання державної влади для реалізації певної мети. З розподілом влади в державі, децентралізацією владних повноважень, розвитком партійних систем, засобів масової інфо­рмації, багаточисленних і різноманітних соціальних спільностей, груп, об’єднаних спільними інтересами, потребами, змістом, по­літика, політичне життя уже не зводиться до державної влади. Сфера політики охоплює не тільки владні структури, а все, що відображає ставлення до них і володіння ними. Тим-то сфера по­літики охоплює не тільки державу, але також партійні системи, організаційні об’єднання, виборчу систему, типи і форми поведі­нки особи з приводу ставлення до влади, процеси прийняття і ре­алізації рішень, поширення та відтворення об’єднаних символів.

Отже, політика — особлива діяльність по управлінню держа­вою, суспільством, організаційна і регулятивно-контролююча сфера суспільства, що здійснює управління економічною, право­вою, соціальною, культурною, релігійною сферами та ін.

Поняття політика знайшло поширення під впливом трактату філософа Стародавньої Греції Арістотеля про державу та форми управлін­ня державою. Майже до кінця XIX ст. політика традиційно роз­глядалась як вчення про державу, тобто як вчення про владу ін- ституційну, державного рівня. В сучасних умовах політика — багатогранне і складне явище в суспільному житті. Є такий ви­слів: якщо сучасна людина не цікавиться політикою, то політи­ка між тим цікавиться людиною. Такий вислів склався в процесі спостереження за тенденціями, що формують облік сучасного су­спільно-політичного життя, високим ступенем організації суспі­льства, ускладненням суспільних процесів і прискоренням темпів їх змін, дедалі більшим підкоренням активності і діяльності інди­відів колективній меті. Адже життя людини як людини суспіль­ної, соціальної, — завжди життя політичне. Можливо, тільки первіснообщинні племена вільні від політики як соціального явища. Але навіть спільне полювання, не кажучи уже про між­племінні контакти, в чомусь мали політичний характер. Сучасне життя суспільства, всі його сторони — праця, побут, дозвілля, соціальна активність — пройняті політикою, забарвлені в полі­тичні кольори. I навіть ті здорові сфери життя (музика, спорт, та й просто фізична праця, де, здавалось би, політикою і не пахне), насправді ж, не вільні повністю від політики. В минулому навіть «амурні пригоди» не раз ставали предметом обговорення і осуду на політичних зібраннях.

Справді, всюди в людських відносинах можливо виявити по­літику, але в людських відносинах не все, мабуть, можливо звес­ти до неї. Ще на початку ХХ ст. політиці приписувалась роль «нічного вартового» свободи і абсолютно вільної діяльності ін­дивідів. В сучасних умовах нема людини, яка б могла сказати, що вона перебуває поза радіусом дії політики. Навіть якщо людина вважає себе аполітичною, вона змушена визнавати і водночас по­важати рішення політичних влад. Політика — необхідність і водночас потреба сучасної людини, політика стала дороговка­зом і водночас обмеженням будь-яких дій людини в усіх сферах суспільного життя. Знання політики відповідає інтересам кож­ної людини, яка прагне зрозуміти, усвідомити своє місце і роль в суспільстві, в світі, повніше, ефективніше задовольнити свої по­треби у співдружності з іншими людьми, виявити вплив на вибір мети і засобів її реалізації в державі. Не розуміти політику, сві­домо відмежовуватись, відгороджуватись від неї означає викли­кати негативні наслідки, що ведуть до відчуження, до загрози ос­новам біологічного існування людства, та й не тільки.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Політика — соціальне явище:

  1. Політика як суспільне явище
  2. Розділ 1. Ґендерна політика як об’єкт соціально-правового аналізу
  3. 73. Предмету соціального знання. Моделі соціального пізнання. Соціологічний закон. Детермінації соціального знання.
  4. Політична участь — дії, що вживаються соціальною спільністю, окремими громадянами і які мають за мету вплинути на державну політику, управління державними справами або, за вибором політичних лідерів, на будь-якому рівні політичної влади, місцевому чи загальнонаціональному.
  5. 3.1.2. Проблеми інституціонального оформлення державної політики щодо жінок та ґендерної політики в Україні
  6. 70. Полеміка слов’янофілів із західниками. Соціальний вимір філософії Вол. Соловйова. Російська соціальна думка ХХ століття
  7. 1.4.2. Ґендерна політика та політика стосовно жінок: визначення та співідношення
  8. 83. Еклектицизм постмодерну. Соціальне передбачення і соціальне прогнозування.
  9. 34. Народонаселення як природне явище
  10. 2.2. Конституційні засади реалізації державної політики стосовно жінок в Україні та формування ґендерної політики
  11. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику?
  12. 35. Народонаселення як природне явище
  13. 2 Фіскальна політика інакше називається бюджетно-податковою політикою і являє собою заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та на виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни:
  14. ВЛАДА — ЯВИЩЕ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ
  15. ТЕРОРИЗМ — СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ
  16. 68. Соціальна філософія Франкфуртської школи. Феноменологічна і герменевтична соціологія. Соціальна філософія в добу постмодерну.
  17. 3.1. Суб’єкти державного управління процесами реалізації державної політики стосовно жінок і ґендерної політики в Україні
  18. 81. Поняття політики
  19. Вплив показників соціально-культурного середовища на прийняття маркетингових рішень.
  20. 31. Соціальне становище адвоката