Політика як суспільне явище

Політологія - наука про політику. Поняття "політологія" ут­ворилося з двох грецьких слів - politike і logos. Для розуміння предмета політології потрібно з’ясувати суть поняття "політика".

Єдиного значення "політика" не має. Воно має декілька зна­чень: як державне, регіональне і муніципальне управління; як партійна діяльність у процесі розподілу політичної влади; як діяльність груп тиску, спрямована на відстоювання інтересів соціальних груп на державному рівні; як масова участь у політичних процесах (виборах, референдумах, мітингах, ма­ніфестаціях тощо).

Політика не повністю охоплює діяльність державних органів, а є лише прерогативою тих інститутів (глави держави, парламенту, уряду), які безпосередньо сформовані народом і приймають політичні рішення. Крім політичної, державні орга­ни виконують ще адміністративну функцію, спрямовану на підготовку і виконання політичних рішень; судову - розв’язан­ня соціальних конфліктів, захист прав і свобод громадян; військово-силову - забезпечення правопорядку і національної безпеки. Сучасна правова держава передбачає чітке за­конодавче розмежування функцій політичних, адміністратив­них, судових та військово-силових органів.

Політична діяльність на регіональному і місцевому рівнях здійснюється керівниками представницьких і виконавчих органів влади суб’єктів федерації, автономії та регіонального і місцевого самоврядування, а також депутатським корпусом регіональних парламентів та місцевих Рад.

Діяльність громадських організацій як груп тиску набуває політичного характеру лише тоді, коли вони формулюють свої вимоги до органів політичної влади, забезпечують підтримку політичних партій під час виборчих кампаній, впливають на здійснення політичного курсу в своїх інтересах.

Політику треба розуміти як форму суспільної діяльності, спрямовану на здобуття, використання, підтримку і повалення політичної влади, реалізацію інтересів особи, соціальних груп на різних рівнях інститутів політичної системи.

Політика в суспільстві завжди виражає і представляє певні суспільні інтереси - об’єктивно зумовлені мотиви діяльності окремої людини, соціальної спільноти, суспільства загалом, спрямовані на досягнення мети. Політичний інтерес виявляєть- 6

ся у формі загального. Ним є здебільшого потреба збереження єдності суспільства, становлення людини як вільної, неповтор­ної істоти.

Отже, політику можна розглядати як вияв інтересів окремих осіб, соціальних груп, їх зіткнення і протиборство, а також спосіб певної субординації цих інтересів, підпорядкування їх найвищому началові, значущому й обов’язковому.

Якщо у примітивних суспільствах політика слугувала інструментом реалізації інтересів панівних груп, то в сучасно­му цивілізованому суспільстві вона є інструментом узгоджен­ня інтересів, підпорядкування їх національному інтересові, а також інтересам міжнародних спільнот і організацій.

Усвідомлення політичних інтересів соціальними групами робить їх суб’єктами, а нерозуміння цих інтересів - об’єктами політики. Суб’єкти політики - це особи і соціуми, а також ство­рені ними установи й організації, які беруть активну, свідому участь у політичному процесі. Об’єктами політики є всі явища політичного та суспільного життя - елементи політичної, еко­номічної, правової і культурно-духовної підсистем суспільства, а також соціуми й окремі особи, на які спрямована діяльність суб’єктів політики.

Соціальні групи та особи, які не усвідомлюють своїх соціаль­них інтересів, не здатні виразити їх безпосередньо або через організовані форми тиску, стають об’єктами політичного мані­пулювання, жертвами обману і самообману, тому що не розум­іють, чиї інтереси виражає та чи інша ідеологічна течія. Наприк­лад, ідея підтримки національного виробника є популярною серед населення України, але вигідна тільки тим монопольним структурам, які з допомогою державного протекціонізму (пільгових податків і високих імпортних тарифів) захищені від конкуренції, і не вигідна споживачам, які позбавлені можливості вибрати високоякісний та дешевий товар.

Політика як вид суспільної діяльності співвідноситься з іншими її видами - економікою, правом, мораллю, релігією.

2.