Суспільна думка

Під безпосереднім впливом повсякденної свідомості формується суспільна думка. Суспільна думка — становище ма­сової свідомості, яке включає ставлення (приховане або явне) рі­зноманітних соціальних спільностей, верств і класів, груп людей до подій та фактів соціальної дійсності.

Масова свідомість фіксується в суспільній думці, що стано­вить, з одного боку, політичний інститут, який бере участь у здійсненні влади, механізм прийняття рішень на всіх рівнях жит­тя суспільства, а з другого, — сукупне судження, що поділяється різноманітними соціальними спільностями з приводу тих або ін­ших подій, явищ дійсності. Суспільна думка займає певну пози­цію, дає пораду, рекомендації, виносить рішення з різноманітних питань суспільно-політичного життя, регулює поведінку індиві­дів, спільностей і соціальних установ, підтримуючи або запере­чуючи ті або інші уявлення, цінності, норми. Суспільна думка — сфера політичного змагання, суперництва, в яку втягуються еко­номічні та політичні сили, тому що формування й відображення того, що складає його зміст, залежить від матеріальних засобів формування і розповсюдження думки і політичних засобів, які дадуть можливість визначити межі легальної суспільної думки, передумов. Характер впливу суспільної думки на політичні про­цеси залежить від існуючого політичного ладу. Так, в умовах то­талітаризму, авторитаризму за допомогою державних інститутів здійснюється маніпуляція масовою свідомістю і суспільна думка втрачає свій зміст.

Суспільна думка може бути істинною або неправдивою, ілю­зорною, формується під впливом не тільки соціально- економічних і політичних факторів, але й шляхом ідеологічних засобів. Дією багатьох факторів — складом тих спільностей, що висловлюють свою думку, ступенем збігу інтересів соціальних верств і груп, характером питань, що обговорюються, та проблем і визначається суспільна думка. Але сам процес формування і функціонування суспільної думки може відбуватися стихійно. В сучасних умовах на формуванні суспільної думки відобража­ється певний вплив з боку численних політичних партій, рухів, об’єднань, засобів масової інформації. В зв’язку з тим, що суспі­льна думка — важливий засіб боротьби за владу, політична істо­рія дає немало прикладів маніпулювання і обробки його в інтере­сах певних політичних сил.

На формування суспільної думки дедалі більше впливають за­соби масової інформації. Соціологічні дослідження показують, що абсолютна більшість населення України пріоритетними дже­релами політичної інформації називає телебачення і пресу. Вели­кою є громадянська і політична відповідальність працівників за­собів масової інформації за правдивість публікації, за від­вернення можливих негативних впливів на суспільну думку і створення непродуманих або просто неправдивих передач і пуб­лікацій.

У політичній свідомості, суспільній думці виявляються інте­реси людей і важливо досягати відомої погодженості, гармонії між суспільною думкою та свідомістю. Будь-яке політичне рі­шення приречене на провал, якщо вступає в конфлікт із доміну­ючими в суспільстві інтересами, з політичною свідомістю, що склалася. Зважуючи на можливість прояву суперечностей між су­спільною думкою з тієї або іншої проблеми і здійснюваною полі­тикою, польський соціолог Єжі Вятр відзначав, що суперечності варто усунути і вони, як правило, усуваються за допомогою од­ного або двох засобів: або шляхом зміни політики, що прово­диться, або шляхом ефективного впливу на суспільну думку з метою відновлення відповідності між нею і політикою. Спроби ж розв’язати суперечності силовими, насильницькими засобами здатні викликати серйозні політичні наслідки.