<<
>>

Поняття армія

Армія — орган держави, призначений для проведення її політики засобами збройного насильства. Армія — політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі — це установа державна, відображає інтереси певних класів, соціаль­них спільностей, покликана відображати і захищати загальноде­ржавні інтереси.

Здійснюючи управління суспільством, охороня­ючи його економічну і соціальну структуру, держава має на світовій арені і всередині країни свої особливі інтереси і завдан­ня, суть та обсяг яких визначаються самою природою держави. Для їх реалізації держава повинна піклуватися про забезпечення своєї політичної могутності, без якої саме її існування залежало б від випадку і підлягало б небезпеці ззовні. Для захисту інтересів і недоторканості державних кордонів, територіальної цілісності і створюється спеціальна організація — армія — реальна сила, не­обхідна опора і знаряддя верховної влади. Армія — специфічна організація — організація збройна. Армія — це основна частина воєнної організації держави особливого призначення: здатна вес­ти війну, збройну боротьбу на всіх рівнях. Все це і характеризує армію як політичний інститут. Поняття армія охоплює всі під­розділи збройних сил країни: флот, авіацію, сухопутні війська.

Армія виникла на певному етапі розвитку суспільства. Ма­буть, при певних умовах армія зникне. На сучасному етапі в Україні і за рубежем дедалі більше прихильників завойовує ідея про ненасильницьку цивілізацію. Логіка розвитку сучасних засобів збройної боротьби привела людство до висновку про неможли­вість їх застосування при вирішенні політичних суперечок і кон­фліктів. Цивілізація, заснована на насильстві, переживає глибоку кризу, вихід з якої можливий тільки на шляхах пошуку ненаси­льницьких засобів розв’язування соціальних суперечностей. Ар­мія в таких умовах з органу насильства повинна трансформува­тися в орган відвернення насильства, вирішення надзвичайних проблем суспільства (природні катастрофи, ліквідація їх наслід­ків та ін.).

Прообраз такої армії — війська ООН.

Однак дійсність така, що армії існують і відіграють значну роль в житті всіх країн і людства. Армія — особливий соціальний інститут насильства. Фрідріх Енгельс відзначає, що армія — організаційне об’єднання збройних людей, що утримується дер­жавою з метою наступальної або оборонної війни. Армія — час­тина конкретного суспільства. Кожна армія створюється, функ­ціонує і розвивається в системі конкретних суспільних відносин. Суспільство зумовлює класово-політичне обличчя, історичне призначення, соціальні функції армії, а також її місце серед ін­ших суспільних організацій. Залежно від зміни типу суспільного ладу і надбудови відбувається зміна типів армії, її розвиток. Ар­мія — не тільки частина суспільства, але й навмисно, свідомо створюваний соціальними спільностями, класами, націями, дер­жавами та їх коаліціями суспільний інститут. Не організаційна структура, не засіб комплектування і озброєння, а соціальне при­значення відображають соціально-політичну суть армії. Саме соціально-політичний характер та історичне спрямування суб’єкта, що утворює армію, визначає її класову суть і функції в суспільстві.

Армія — не тільки частина конкретного суспільства і свідомо створюваний інститут, але й знаряддя ведення війни. Армія ви­ступає головним знаряддям насильства політичного, тобто війни, і виконує функції притаманними тільки їй засобами і метода­ми — бойовими діями. В суспільстві існують й інші збройні ор­ганізації (формування держбезпеки, прикордонні і внутрішні вій­ська, міліція, воєнізована охорона та ін.), але тільки армія здатна вести тривалу збройну боротьбу в сучасній війні, зв’язану зі зна­чними матеріальними і людськими втратами.

Армія — це органічна частина політичної організації суспіль­ства. Армія може бути зрозумілою тільки як компонент органі­зації суспільства, зумовлений характером політичної влади, засо­бами її здійснення і специфікою воєнної політики. Воєнна політика класів і держав відображає інтерес конкретних класів і служить певній класовій меті, армія характеризується конкретно- класовим характером і призначенням, а її діяльність має політич­не забарвлення.

Крім того, армія ще й специфічна організація. Специфіка армії полягає в тому, що вона є частиною воєнної ор­ганізації держави. Воєнна організація — сукупність збройних сил, служби безпеки, національної гвардії, органів і підрозділів внутрішніх сил, прикордонних військ та інших об’єднань, ство­рюваних для забезпечення економічного і політичного розвитку України. Армія призначена для реалізації всіх форм збройного на­сильства над політичними супротивниками. Тому до армії нале­жать лише ті збройні політичні установи, що безпосередньо за­ймаються збройною боротьбою в ім’я політичної мети класів. Виділення такого критерію дозволяє відокремити воєнну органі­зацію від інших збройних об’єднань, не зв’язаних безпосередньо з війною (воєнізована охорона), і від установ, що забезпечують або сприяють функціонуванню воєнної організації (Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту).

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Поняття армія:

  1. ВОЄННА ПОЛІТИКА: ДЕРЖАВА ТА АРМІЯ
  2. 34 Поняття природи
  3. 87. Поняття цивілізації
  4. Поняття тероризм
  5. Поняття авторитаризму
  6. 88. Поняття цивілізації.
  7. 67. Поняття суспільного і соціального у філософії
  8. Поняття особистості у психології
  9. Поняття про учіння, научіння і навчання
  10. Поняття економічних злочинів та їх види.
  11. Поняття громадянське суспільство, правова держава
  12. Суть поняття ідеологія
  13. Поняття політичного процесу
  14. 1. Поняття інституту адвокатури: принципи та гарантії адвокатської діяльності
  15. 2.1. Поняття матеріальної відповідальності в трудовому праві
  16. 85. громадянськесуспільство:поняття,проблеми формування і розвитку.
  17. 7.Поняття фінансової системи держави і її структура.
  18. 1. Поняття та основні ознаки сільськогосподарських кооперативів
  19. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та їхні характерні ознаки
  20. 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення