Поняття армія

Армія — орган держави, призначений для проведення її політики засобами збройного насильства. Армія — політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі — це установа державна, відображає інтереси певних класів, соціаль­них спільностей, покликана відображати і захищати загальноде­ржавні інтереси.

Армія виникла на певному етапі розвитку суспільства. Ма­буть, при певних умовах армія зникне. На сучасному етапі в Україні і за рубежем дедалі більше прихильників завойовує ідея про ненасильницьку цивілізацію. Логіка розвитку сучасних засобів збройної боротьби привела людство до висновку про неможли­вість їх застосування при вирішенні політичних суперечок і кон­фліктів. Цивілізація, заснована на насильстві, переживає глибоку кризу, вихід з якої можливий тільки на шляхах пошуку ненаси­льницьких засобів розв’язування соціальних суперечностей. Ар­мія в таких умовах з органу насильства повинна трансформува­тися в орган відвернення насильства, вирішення надзвичайних проблем суспільства (природні катастрофи, ліквідація їх наслід­ків та ін.).

Однак дійсність така, що армії існують і відіграють значну роль в житті всіх країн і людства. Армія — особливий соціальний інститут насильства. Фрідріх Енгельс відзначає, що армія — організаційне об’єднання збройних людей, що утримується дер­жавою з метою наступальної або оборонної війни. Армія — час­тина конкретного суспільства. Кожна армія створюється, функ­ціонує і розвивається в системі конкретних суспільних відносин. Суспільство зумовлює класово-політичне обличчя, історичне призначення, соціальні функції армії, а також її місце серед ін­ших суспільних організацій. Залежно від зміни типу суспільного ладу і надбудови відбувається зміна типів армії, її розвиток. Ар­мія — не тільки частина суспільства, але й навмисно, свідомо створюваний соціальними спільностями, класами, націями, дер­жавами та їх коаліціями суспільний інститут. Не організаційна структура, не засіб комплектування і озброєння, а соціальне при­значення відображають соціально-політичну суть армії. Саме соціально-політичний характер та історичне спрямування суб’єкта, що утворює армію, визначає її класову суть і функції в суспільстві.

Армія — не тільки частина конкретного суспільства і свідомо створюваний інститут, але й знаряддя ведення війни. Армія ви­ступає головним знаряддям насильства політичного, тобто війни, і виконує функції притаманними тільки їй засобами і метода­ми — бойовими діями. В суспільстві існують й інші збройні ор­ганізації (формування держбезпеки, прикордонні і внутрішні вій­ська, міліція, воєнізована охорона та ін.), але тільки армія здатна вести тривалу збройну боротьбу в сучасній війні, зв’язану зі зна­чними матеріальними і людськими втратами.

Армія — це органічна частина політичної організації суспіль­ства. Армія може бути зрозумілою тільки як компонент органі­зації суспільства, зумовлений характером політичної влади, засо­бами її здійснення і специфікою воєнної політики. Воєнна політика класів і держав відображає інтерес конкретних класів і служить певній класовій меті, армія характеризується конкретно- класовим характером і призначенням, а її діяльність має політич­не забарвлення.