Виборча система України

У ст. 69 Конституції України зазначається, що "народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії". За Законом України "Про вибори народних депутатів України" депутати Верховної Ради України до 2006 р.

По багатомандатному загальнодержавному виборчому ок­ругу мандати розподілялися між партіями, виборчими бло­ками партій, що отримали 4 і більше відсотків голосів про­порційно до отриманих ними голосів. По одномандатному виборчому округу обраним вважався кандидат, який одер­жав більшість голе сів виборців, які взяли участь у голосу­ванні відносно інши/ кандидатів, котрі балотувалися по да­ному виборчому округу.

Вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а також голів цих рад проводилися за мажоритар­ною системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах. Вибори депутатів районної та обласної рад здійснюва­лися за мажоритарною системою відносної більшості по одно­мандатних виборчих округах.

У березні 2006 р. в Україні відбулися вибори до Верховної Ради України на засадах пропорційної виборчої системи. Ос­новні аргументи на користь запровадження в Україні пропор­ційної виборчої системи:

♦ стабільна політична структуризація законодавчого органу;

♦ створення більших можливостей для формування коалі­ційного уряду;

♦ розвиток партійної системи;

♦ сприяння утвердженню загальнонаціональних інтересів;

♦ зменшення впливу "адміністративного ресурсу" на ре­зультат виборів.

Основні аргументи проти запровадження в Україні пропор­ційної виборчої системи:

♦ порушення пасивного виборчого права (права бути обра­ним) переважної частини громадян;

♦ неготовність суспільства сприйняти голосування за партійни­ми списками;

♦ слабкість політичних партій, домінування "вузькопартій­них" інтересів над загальнонаціональними;

♦ ймовірність абсолютної перемоги лівих на парламентсь­ких виборах.

На сучасному етапі реформування системи ефективності державного управління в Україні пропорційна система виборів до парламенту і місцевих рад забезпечується виборчим бар’є­ром для політичних партій і блоків до 3 відсотків. Однак такий бар’єр зберігає можливість існування численних малопотужних партій та блоків і потраплянню їх представників до парламен­ту, що робитиме малоефективною його роботу. Тому збільшен­ня в майбутньому величини для партійних блоків до 5-8 відсотків, впровадження замість одного національного округу округів на рівні обласних центрів, уніфікація виборчих моде­лей на всіх рівнях формування політичної влади, узгодження виборчого законодавства із законами про політичні партії, Ка­бінет Міністрів, регламент Верховної Ради дозволить закріпи­ти статус правлячої партійної більшості і опозиційної меншості на всіх рівнях виборчої влади.

Питання для самоконтролю

1. Що таке вибори?

2. У чому відмінність між виборами та голосуванням?

3. Яка відмінність між виборами та референдумом?

4. Що таке абсентеїзм?

5. Які етапи проходить виборча кампанія?

6. Як можна подолати абсентеїзм?

7. Яка виборча система історично з’явилась першою?

8. Якою за типом є виборча система України?

Рекомендована література

1. Бобик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент. - K., 1996.

2. Білоус А.О. Політико-правова система: світ і Україна. - K., 2000.

3. Закон України "Про вибори народних депутатів України". - K.,

2001.

4. Kic І.Т. Виборчі системи та їх політичні наслідки //Нова політи­

ка. - 1996. - №№ 2,3.

5. Освіта виборців в Україні: плани на майбутнє. - K.,1995.