Україна і Захід

Не викликає сумніву, що майбутнє України багато в чому залежить від відносин зі Сполученими Штатами Америки. Відносини, що існують нині, є початкові, навіть зважаючи на за­яви обох сторін про стратегічне партнерство.

На шляху розвитку українсько-американських відносин важли­вим кроком стало підписання тристоронньої заяви України, США і Росії про підтримування необхідного балансу відносин між США, Росією та Україною.

Спрямовуючи поступ в Європу, Україна намагається зміцни­ти відносини з провідними європейськими державами, а саме з Великобританією, Францією, Німеччиною. Встановлюючи дип­ломатичні відносини, Великобританія розглядає Україну як державу, покликану відігравати ключову роль у підтриманні стабільності не лише в регіоні Центральної і Східної Європи, а й на європейському континенті. Поступове розширення співро­бітництва між двома країнами — Україною і Великобритані­єю — пояснюється обміном візитами на найвищому рівні. Спів­робітництво з найбільш впливовими британськими кампаніями з метою залучення стратегічних британських інвестицій в еко­номіку України та ін. Поява суверенної України стала неперед­баченою для французької державно-політичної еліти. На почат­ку 90-х років ХХ ст. міністр оборони Франції Франсуа Леотар відмічав, що на карті Європи палають пожежі, які вважалися згаслими.

Однією з перших серед країн «Великої сімки» Україну визна­ла Німеччина. Дипломатичні відносини між Україною і Федера­тивною Республікою Німеччиною встановлено 17 січня 1992 ро­ку. Згодом відбувся візит до Києва Федерального канцлера Німеччини, в ході якого підписано Спільну декларацію про осно­ви відносин між Україною і ФРН, а також ряд двосторонніх угод. Пізніше обмін двосторонніми візитами сприяв розширенню та зміцненню відносин.

Виходячи з розумінь політичної й економічної доцільності, Україна підтримує двосторонні відносини з тими азіатськими, африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами Азіатсько-тихоокеанського регіону, що відіграють по­мітну роль у світовій і регіональній політиці, мають високий рі­вень економічного розвитку, розташовані в стратегічно важливих для України регіонах. Розширюються контакти з країнами Близь­кого і Середнього Сходу, зокрема з країнами, багатими нафтою, новими індустріальними країнами Азії тощо. Відносини з Японі­єю, Республікою Корея, Сінгапуром, Південно-Африканською Республікою, Австралією відкривають могутні джерела інвести­цій в національну економіку України і сприяють впровадженню сучасних технологій, необхідних для прискореної реалізації еко­номічних і соціальних проблем. Геостратегічні та геоекономічні інтереси України вимагають підтримки тісних і широких відно­син з Китаєм, Індією, Пакистаном, Єгиптом та Ізраїлем. Посту­повий розвиток відносин з державами Азії, Африки і Латинської Америки сприяє утвердженню економічної незалежності, зміц­ненню позицій України у світі.

Отже, з кожним роком зовнішня політика України стає дедалі прагматичною і виваженою, враховує набутий за період незалеж­ності цінний досвід. Європейський вибір не заважає Україні на­лагоджувати політичні, та економічні зв’язки з іншими розвину­тими країнами світу. Йдучи до Європи, Україні не повертається спиною до інших сусідів. Перебуваючи на європейському пере­хресті, у складній системі міжнародних координат, будучи одно­часно частиною Центральної, Східної та Південно-Східної Євро­пи, Україна не може не розвивати тісні відносини з усіма країнами регіонів.