Війна — породження політики та її метод для досяг­нення певної економічної, соціальної, воєнної та іншої мети.

То­му правомірна теза про війну як продовження політики іншими, а саме — насильницькими методами. Політика, що допускає війну або призводить до її появи, є політика війни. Але така політика розкриває тільки верхній, стратегічний зріз, що характеризує за­гальне спрямування діяльності держави. Існує спеціальна галузь, сфера політики, що безпосередньо займається вирішенням прак­тичних питань підготовки і ведення війни — воєнна політика. Ще в ХІХ ст. один з видатних воєнних теоретиків Генрі Жоміні підкреслював, що під політикою війни розуміються всі взаємо­відносини між дипломатичною діяльністю і війною, тоді як тер­мін воєнна політика означає тільки військові комбінації уряду і полководця.