§ 4.4. НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку [1].

Діяльність Національної поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і

1. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/580-19#Text. свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну поліцію» від 28 жовтня 2015 року № 877 Е^[119]], є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги;

5) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики в зазначених сферах.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Діяльність поліції будується на принципах:

1.

Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

2. Дотримання прав і свобод людини. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

3. Законності. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

4. Відкритості та прозорості. Поліція здійснює свою діяльність на засадах відкритості та прозорості в межах, визначених Конституцією та законами України.

Забезпечує: а) постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку; б) доступ до публічної інформації, володільцем якої вона є, у порядку та відповідно до вимог, визначених законом.

5. Політичної нейтральності. Поліція забезпечує захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань та партійної належності. У своїй діяльності є незалежною від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об'єднань.

6. Взаємодії з населенням на засадах партнерства. Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами.

7. Безперервності. Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Систему поліції складають:

1) центральний орган управління поліцією;

2) територіальні органи поліції (ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію»).

У складі поліції функціонують:

1) кримінальна поліція;

2) патрульна поліція;

3) органи досудового розслідування;

4) поліція охорони;

5) спеціальна поліція;

6) поліція особливого призначення.

Структуру центрального органу управління поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Складається з керівництва, окремих департаментів (наприклад, Департаменту карного розшуку (у складі кримінальної поліції), Департаменту кримінальної розвідки (у складі кримінальної поліції)); Головного слідчого управління; окремих управлінь (наприклад, Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації, Управління організації діяльності підрозділів поліції на воді та повітряної підтримки); окремих відділів (відділу організації кінологічної діяльності, відділу спеціального зв'язку); Сектору з питань пенсійного забезпечення.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права.

Основні повноваження поліції передбачені ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема:

1) здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень;

2) виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, прийняття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;

3) вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних і адміністративних правопорушень;

4) вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю і здоров'ю фізичних осіб і громадської безпеки, що виникли в результаті вчинення кримінального, адміністративного правопорушення;

5) здійснення своєчасного реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

6) здійснення досудового розслідування кримінальних

правопорушень в межах певної підслідності;

7) розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом;

8) у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про накладення адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання;

9) регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками і за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

10) здійснення супроводу транспортних засобів у випадках, визначених законом;

11) прийняття всіх можливих заходів щодо надання невідкладної, зокрема медичної, допомоги особам, які постраждали від кримінальних або адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя і здоров'я.

Контрольні питання до теми:

1. Якими є правові форми державної діяльності, за допомогою яких забезпечується правопорядок в суспільстві.

2. Сформулюйте поняття та назвіть об'єкти правоохоронної діяльності.

3. Якою є мета правоохоронної діяльності та як вона співвідноситься із завданнями та функціями цієї діяльності.

4. Якими є основні напрями правоохоронної діяльності.

5. Дайте визначення та назвіть ознаки правоохоронної діяльності.

6. Якими є структурні елементи правоохоронної системи, охарактеризуйте їх.

7. Як співвідносяться між собою суб'єкти правоохоронної системи та система правоохоронних органів.

8. Якою є система правоохоронних органів України.

9. Якими є завдання Національної поліції України та на яких принципах вона будується.

10. Назвіть компетенції Національної поліції України.

Корисні джерела для підготовки до занять:

1. Забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності : навч. посібник. - 2-е вид. перероб. і доп. / Кол. авт.; за ред. д.ю.н., доц. В.О. Боняк. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2018. 260 с.

2. Конституційне право України : підручник / Т. М. Слінько, Л. І. Летнянчин, В. П. Колісник та ін.; за заг. ред. Т. М. Слінько. Харків: Право, 2020. 592 с.

3. Конституційне право України. Мультимедійний навчальний посібник. / Колодій А. М., Калиновський Б. В., Камінська Н. В. та ін. Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2020 URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/konst_pu/info/autors.html

4. Конституційне право України: Підручник. 11-е видання: (присвячене 25-ій річниці Конституції України та 30-ій річниці незалежності України) перероблене та доповнене. Ужгород: РІК-У, 2021. 516 с. ISBN 978-617-7868-82-7

5. Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М. І. Козюбри. / Ю. Г. Барабаш, О. М. Бориславська, В. М. Венгер, М. І. Козюбра, А. А. Мелешевич.- К.: Ваіте, 2021. - 528 с.

6. Коросташова І. М. Судові та правоохоронні органи України

(питання класифікації). Правова позиція.

http://legalposition.umsf.in.ua/archive/2021/3/9.pdf

7. Мультимедійний навчально-методичний посібник Судові та правоохоронні органи України. Національна академія внутрішніх справ https://arm.naiau.kiev.ua/books/spou_2019/info/lec1.html

8. Пікуля Т. О. Правоохоронні органи в механізмі держави України (теоретико-правові питання функціонування) : дис.... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Національна академія внутрішніх справ України. Київ. 2004. 203 с.

9. Поліцейська діяльність в Україні: адміністративно-правовий аспект : монографія / О. Ф. Кобзар. - Харків ; Дніпропетровськ : Панов, 2015. — 316 с.

10. Субота С. І Аксіологічні засади правоохоронної діяльності в

умовах розвитку громадянського суспільства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 35 - 38. URL:

http://lsej.0rg.Ua/1_2020/9.pdf.

11. Сьох К. Я. Механізм реалізації конституційного права на державну службу в органах державної влади України/ Південний правничий часопис. №1. 2020. С. 136-140

12. Чижов Д. А. Механізм забезпечення прав та свобод людини і громадянина в сфері національної безпеки України. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія: Юридична №29 (2021). С. 120-126