11. Численні інші літні Свята.

За літнього часу в зв’язку зо Святом Купайла були ще інші Свята, напр., Свято бога Ладо, про яке польський історик Стрийковський пише, що во­но святкувало ся цілий місяць, з 25 травня по 25 чер­вня, а самому богові приносили в жертві білого півня³¹.

Було ще дуже стародавнє Свято Я р й л а, божка весни та літа, але коли саме воно справлялося, труд­но встановити, бо його справляли різного часу: на пушення на Петрівку, або в перший понеділок Пе­трівки, цебто в тиждень по Святому Дусі, а в деяких місцях — ЗО червня, або раніше весною. Свято це в нас, в Україні, майже зникло³-. І за цього Свята були відповідні гри. й справлявся Похорон Ярйла, якого клали до гробу, а жінки оплакували його.

Церква сильно боролася з цим Святом, але воно було в силі ще в 1765 році, 30-го травня, скажемо, в Воронежі, де воно справлялося з танцями та піс-

Kronika Polska, I. 146.

⁸² Лив. П. Ефименко: О Ярн.тв, 1868 р. Див. вище про божка Ярина -в розділі 111.

ними³³. В Україні це Свято тепер уже незнане, але іце поширене в Росії, де святкується 24 червня³⁴.

Перший понеділок Петрівки в деяких місцях — це т. зв. Р 6 з и г р и, коли звірі грають, і небезпеч­но ходити в поле чи в ліс³³. Часом це останній по­неділок перед Іваном Купайлом.

Святом літнього сонцевороту було й Свято К о­с т р у б а, як Свято повороту сонця на зиму. Справ­лялося воно гучно, — з грами та піснями врочисто ховали зробленого божка Кострубонька, може під­креслюючи тим початок заникання літа. Оплакуван­ня й Похорон Коструба позостався в нас тільки в ма­лих залишках..

В деяких місцях Коструба ховали на Великод­ньому тижні, а в деяких — на Купала⁸⁸.

У жнива, в місяці липні, йде ціла низка ма­лих Свят громових, а саме Святих: Гавриїла 13 липня, Кйрика 15 липня, Трискучої Анни 25 і Па- лйкопа-Пантелеймона 27 липня.

Погляд на Пророка Іллю, як на бога грому, стався ще на грецькому грунті, де народ замінив

. ³³ Аеанасьев, 1. 446. — Владиміров: Вве­

дете, ст. 54. — В. Поселянин; Русскіе подвижники XVIII віка, 1905 рік, ст. 343.

³⁴ Владимиров: Введеніе, ст. 102.

³⁵ Див. С. Венгржиновскій: Язьіческій обычай в Брацлавщин! „гонити шуляка”, „Кіев. Стар.” 1896 р. т. 50.

³⁶ Див. П. Владиміров: Введеніе, ст. 102—103.

³⁷ Пор. оповідання Ів. Бунина 1913 р. „Жертва”, все за­сноване на повір’ї, що Ілля — громовик.

— ЗОЇ —

своїх старих богів Геліоса та Зевса на Іллю. У нас ще з початком Християнства Пророк Ілля замінює бога Перуна, і приймає на себе його якості й обо­в’язки. Старий Заповіт розповідає, що Пророк Ілля легко зводив вогонь з Неба (III Книга Царств 18. 21­39), а IV Книга Царств 2. II. подає, що Ілля був узя­тий до Неба на вогняних конях і на вогняному возі, і власне з цього й пішло представлення Іллі, як бога грому й блискавки^[110].

Коли гримить, у народі говорять, що це Ілля їде своїм возом по Небу, а коли блискає, це Ілля жене й б’є змія чи нечисту силу. Уже в житті Андрея Юродивого подане це повір’я: „Іліа Пророк на ко- лесниці яздя, гремить і молніа лущаєть по обло- комь, і гонить змія”.

Свято Іллі 20 липня, й цього дня конче буде дощ. Купатися можна тільки до 20 липня, а далі забороняється, бо „Ілля в воду... налляв”.

Перша Церква в Києві, що згадується ще в до­говорі Ігоря з греками 944 (945) р., була побудо­вана на честь Іллі, може якраз у противіс Перунові.

В апокрифічній розмові Єпифанія з Андреем за рукописом XV віку Єпифаній питається: „По праву ли сіє глаголють, яко Ілья Пророк єсть на колеси и ці їздя гремить, моднії пушаєть по об до­ком, і гонить змія”.

Дуже важливими були літні Свята жнив: з а­ж й н к и й обжинки. Вони засновані на законі Біблії, Книга Вихід 23. 16: Будеш дотримувати „Свято жнив перво плоду праці своєї, що сієш на полі”, —

це про зажинки. А про обжинки: Будеш дотриму­вати „Свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою”.

Ці два Свята святкуються по всьому світі, зви­чайно в кожній землі по різному. В Україні святку- валися велично, особливо обжинки.

По громових Святах кінчалися^жнива, і врочи­сто справляли обряд обжинків. Вірили, що божество поля живе в останньому снопі, тому його пишно складали, а остаток недожатого зав’язували на бороду Волоса. Вибирали гарну дівчину, клали їй на голову вінка, і врочисто несли господарев останнього снопа. Господар приймав і давав поча стунок. І взагалі кожен господар беріг останньоп снопа до нового врожаю, як ритуальну святість³⁹

Зо жнивами зв'язані Свята М а к о в е я 1 серпні коли в Церкві святять мак, вінки з квітів, зілля збіжжя, і Спаса, 6-го серпня, коли святять пло ди, а також і мед (чи мід), — це офіційні розго вини на плоди й мед, бо до цього часу їх не їдяті

Головосіка, 29 серпня, пильно святкують і цього дня не вільно їсти нічого круглого, що на гаду є голову, бож Івану Предтечі Ірод голову стяі