Літні Свята. Русадії.

Літній круг Свят так само був дуже ши­рокий, і так само обертався біля сонця та хлібороб­ства. Складався він з багатьох різних Свят, тепер для нас часто мало ясних. Сьомий тиждень по Ве­ликодні, цебто тиждень перед Зеленими Святами звався з глибокої давнини русалчиним тижнем, або просто Русалії.

Русалії були Святом веселим, і супроводилися музикою та танцями, грами та перерядженнями, що відоме з давнього часу. В старому Азбуковнику XVII віку слово „русалія” пояснюється: „ігрища, ігри ско- морошескїя”. Свято Русалій нерідко згадується в на­шому Початковому Літопису; напр., під 1067 р. чи­таємо, що диявол відхиляє людей від Бога „труба­ми, і скоморохи, гусльми і Русальї. Видим бо ігри­ща уіолчена і людій много множьство, як упихати начьнуть друг друга, позори дію ще от біса замиш­леного діла, се Церкви стоять” (порожні, ПСРЛ І. 73).

Під роком 1174-м Іпатіїв Літопис подає: „Воло­димиру бисть болізнь кріпка, ею же сконьчася мая в 10-є. Преставися Русальное Неділі в понеділник”, примітка подає: це неділя Святих^; Отець. Єпископ

Кирило Турівський в своїм Слові (XII вік) перера­ховує злі діла: „плясанье, бубни, соп і ли, гусли, пис- кове, ігранья неподобния, Русалья”^[103]. Тут же під ро­ком 1177: „Приідоша половці на Русскую Землю на Русалной Неділи” (пор. ще під 1174, 1195, 1262 і ін.). Як бачимо, в Літопису Русалії подаються, як загаль­но відомі, а Русальна Неділя — це Свята Неділя, Зе­лені Свята.

Народ вірив, що в русалчин тиждень русалки виходять із води, як жито цвіте, і гуляють по лісах та полях аж до Петра. Не можна попастися їм у ру­ки, — залоскочуть на смерть, чому русального тиж­ня, особливо в четвер на Святій Неділі („сухий чет­вер”) ніхто не працює на полі чи городі далеко від хати. Це русальний або мавський (мавка — русал­ка, мавка з „навь” — мерлець, зла істота) Велик­день. Особливо полюють русалки на парубків та дівчат, і або залоскочують їх на смерть, або зама­нюють до себе в підводне царство^[104]. Щоб не попас­тися русалкам, треба носити з собою полин та лю­бисток, що відганяють злу силу.

Свято русалок прив’язують тепер по різних міс­цях до різного часу. Напр., по деяких місцях воно припадає на десятуху, десятий понеділок по Вели­кодні. Стоглав 1551-го року, як я вище зазначив, виступає проти того, іцо в Троїцьку суботу на моги­лах справляються гучні бенкети, — можливо, що це мається на увазі час Русалій.

Свята Неділя чи Зелені Свята — з глибо-

кої давнини це Свято зелених дерев, і всі хати роз­маюються маєм, цебто зеленим віттям. Це вже прав­дивий початок літа. На Полтавщині на Святу Неді­лю відомий звичай „тополі”: дівчата вибирають з-поміж себе одну на тополю, прибирають її намис­том та стрічками, лице зав’язують хустками, руки прив’язують до палиці, і так водять з піснями по селу^[105]. Увесь май місяць ходять у ліс чи на поле на гучні маївки, де п’ють та гуляють. В суботу пе­ред Трійцею поминають покійників, і ставлять для цього старцям (жебракам) трапезу з семи страв.

Пора Петрівки, тиждень по Святій Неділі до Петра (29 червня) перестроює Свята на інший лад, — зачинають співати купальські пісні, хоч ча­сом є й пісні Петрівські.