5. Етнографічні матеріяли.

Ось тому дуже важливим матеріялом для до· слідника дохристиянських вірувань стає етної графічний матеріял, який у нас надзвичайї но широкий. Різні пісні, особливо обрядові, погої вірки, приказки, оповідання, голосіння, казки, заго· в ори, заклинання, колядки, щедрівки й т.

Вивчення народніх звичаїв, обрядів, повір’їв, переказів і інш. часто розкриває нам очі на самі на родні вірування, хоч правдивого значення ми нерід ко вже й не знаємо. Серед казок маємо немало за консервованих, з Бабою-Ягою, Кощеем безсмерт ним і т. ін., які ясно дохристиянського походження Наші приказки та прислів'я справді правдиво звуть ся збіркою народньої мудрости, народньою філосо фією, — вони для нас завжди цінний матеріял для вивчення народніх вірувань, особливо в такому збір­никові, як, напр., збірник Номиса (1823—1901) 1864 р., який на приказку дивився дуже широко, й зібрав їх до 15 тисяч. На жаль тільки, збірка Номиса (Μ. Симонова, читай навиворіт) свого часу, 1864 р.,

більш як на половину була заборонена цензурою. Тепер вийшло нове видання, бо повний рукопис твору зберігався. Дуже багато дає цінний шости- томовий корпус приказок І. Франка з 1901 року. За­гадки звичайно мають метафоричну мову й відби­вають у собі стародавні вірування. Цінна збірка при­казок у Канаді Плавюка.

Сама наша мова часто надзвичайно образо- ва й анімістична, й глибший дослід її розкриває нам очі на первісні вірування. У нашій фразеології, яку ми вживаємо повсякденно, позосталося ще немало з дохристиянських вірувань, а то й залишків з риту­альних стародавніх обрядів. У цій праці, на певних місцях, я завжди вказую й на ці наші мовні залиш­ки глибокої давнини (див. в Покажчику).

Український етнографічний матеріял надзвичайно великий і багатий, і добре виданий (див.

Але все таки етнографічний матеріял, через брак іншого, з часу ще Буслаева, І. Срезневського, Афанасьева й інш. учених, грає при дослідах первіс­них вірувань важливу ролю, але не першу. Ціну цьо­го- матер І ялу завжди зрозуміє той, хто познайо­миться з трьохтомовою, для свого часу епохальною працею А. Афанасьева: „Поетическія воззръ- нія славянъ на природу", 1865—1869 років, що ще й дотепер не втратила своєї вартости власне через поважний збір старшого етнографічного матеріялу.

Ось головніше з етнографічного матеріялу. В. Антонович и М. Драгоманов: Историчес- кія пЪсни малорусскаго народа, Київ, 1874—1875 р.р. томи І—II. — Гнатюк В.: Етнографічні матеріали з Угорської Руси. „Етн. 36.” НТШ., т. 3. Львів, 1897 рік. — Гнатюк В.: Знадоби до галицької україн­ської демонології. „Етн. 36.” XXV, Львів, 1909 рік. — Гнатюк В.: Гаївки. „Мат. Укр. Етн.” т. XII, 1909 рік, Львів. — Гнатюк В.: Етнографічні матеріяли Угорської Руси, „Етн. 36.” IV, XXV, XXIX. Львів. — Гнатюк В. : Галицько-руські народні легенди. — Басараба И. В.: Матеріали для зтнографіи Хер­сонской губерній. „Сборник Отд. Русск. яз. и слов.” Спб. 1916 рік. — Иванова П. В.: Жизнь и повЪ- рья крестьян Купянскаго уЪзда Харков. губ. „Сб. Харк. Ист.-фил. Общ.”, т. XVII, 1907 рік.

Я. Головацкій: Народный пЪсни Галицкой и Угорской Руси, томи І—IV, М. 1878 р. — Б. Г р і н - ченко: Зтнографическіе матеріали, собранные в Черниговской и соседних с ней губерніях, Черн., то­ми І—III, 1895—1897—1900 р. — Йо гож: Из уст народа, Чернігів, 1901 рік, 1906 рік. Тут оповідання, казки й т. ін. 1906 р.

статистической зкспедиціи в Юго-Западный Край, томи I—IX, 1872—1879 р. р., але уряд спинив про­довження цінної цієї праці; на труд Чубивсь кого цінна рецензія акад. Веселовського в „Зап. Ак. Наук” 1880 р., т. 37. Зміст 1 т. вірування, II т. народ­ній календар, Ш т. побут, Родини, Хрестини, Весіл­ля, Похорон, IV т. пісні. — П. В. Шеин: Матеріа­ли для изученія быта и языка русскаго населе­ній Северо-Западна го Края, томи I—IV, Спб. 1887— 1893 р. р. — В. Ш у х е в и ч: Гуцулыцина, томи I—V, Львів. — „Етнографічний 3 б і р н и к”, заложений у Львові Μ. Грушевським у 1895 році, вийшло понад 40 томів; це найцінніше етнографічне видання. Цін­ні також „Матеріали до українсько-руської етнольо- гії”, з 1899 р., понад 20 томів. Див. взагалі праці старшої Київської етнографічної школи: Антонови­ча, Драгоманова, Максимовича, Чубинського; Хар­ківської школи: Потебні, Сумцова, Халанського; Львівської школи: В. Гнатюка, Ф. Колесси, Івана Франка, і багатьох інших.

Літературу українського фольклору зібрав Б. Грінченко: Литература украинскаго фольклора 1777—1900 р. P-, Чернігів, 1901 р. Цінний новий по­кажчик Ол. Андрієвського: Бібліографія лі­тератури з українського фольклору, т. 1 Київ, 1930 р. (до 1916 року).

Див. ще “Zbior wiadomosci do antropologii krajo- wej. Видає з 1877 p. Краківська Академія Наук. Тут багато старішого матеріялу про українські вірування.

Загальні енциклопедії за своїми гаслами подають багато відповідного матеріялу. Див. такі:

Энциклопедический словарь, видавці Ф. Брок­гауз і І. Ефрон, 86 томів (півтомів), Спб. 1890— 1907. Друге видання цього Словника перервалося в 1914 р. на букві Л. Високо цінне видання.

— 386 —

„Енциклопедія українознавства”, вихо­дить з 1955-го року. Видає „Молоде Життя” в Мюн­хені.

„Українська Мала енцикло-педія”, видає Євген Онацький у Буенос Айрес з 1957-го року. У цьому виданні дуже багато матері ялу з дохристи­янських вірувань.

„Українська радянська енциклопедія” у XVI4-і томах. Том І вийшов у Києві 1959-го року.

Останній XVII том вийшов 1964-го року.