Проблеми екології в енергетиці Україні та шляхи їх вирішення

Україна - одна з великих країн Європи: 52 млн. чоловік проживають на території 603,7 кв. км. Народне господарство України являє собою складну економічну структуру, обтяжену надмірним обсягом галузей важкої промисловості.

В даний час встановлена потужність електростанцій становить 55,1 млн. кВт.

З початку 90-х років в результаті руйнування єдиного народно­господарського комплексу колишнього Союзу, почався безпрецедентний спад виробництва і супутні кризові явища в усіх сферах економічного життя країни.

В існуючих умовах галузі паливно-енергетичного комплексу, маючи негатив­ний вплив на стабілізацію економіки України, самі виявилися у винятково важкому стані.

Стан генеруючого устаткування ТЕС в даний час характеризується високим ступенем фізичного і морального зносу. Велика частина ТЕС була спроектована та введена в експлуатацію в 60-70-і роки. Устаткування всіх електростанцій не відповідає сучасним екологічним вимогам.

Підприємства енергетики відносяться до основних забруднювачів повітря­ного басейну. На їх частку припадає понад 30% викидів шкідливих речовин від загального обсягу викидів стаціонарними джерелами, в тому числі 59% окислів сірки, 27% золи, 12% окислів азоту.

За даними Європейської Економічної Комісії ООН загальні викиди сірки України становлять 7% всіх європейських викидів цього забруднювача.

13 основних українських електростанцій (Криворізька, Зміївська, Старобешівська, Запорізька, Курахівська, Вуглегірська, Бурштинська, Трипільська, Луганська, Придніпровська, Ладижинська, Зуївська і Слов'янська) включені нею до списку 100 найбільш великих джерел забруднення атмосфери Європи діоксидом сірки. У списку 100 найбільших джерел Криворізька і Бурштинська ТЕС займають 14 і 15 місця за потужністю викидів діоксиду сірки.

Загальне зниження техногенного впливу на атмосферне повітря до недав­нього досягалося за рахунок збільшення частки газу в паливному балансі ТЕС, а останнім часом - переважно як наслідок деструктивних явищ в економіці. Частка газу в загальному витраті органічного палива досягла 49,7%.

Перспективні воздухоохранної технології в енергетиці

Якість навколишнього нас повітря впливає на здоров'я людей, розвиток тварин і рослин, на стан будівель і споруд. Основними забруднювачами атмосфери при роботі теплових електростанцій є утворюються при спалюванні палив оксиду азоту, сірки і летюча зола. Ці речовини розсіюються в атмосфері і зазнають в ній хімічні перетворення. Їх негативна дія носить локальний, іноді регіональний характер. Викиди золи, NO_x, SO₂, а також у різного ступеня токсичних продуктів неповного згоряння регламентуються діючими в країні стандартів.

Атмосферу можуть забруднювати також леткі речовини, що виділяються при зберіганні вугілля на відкритих складах, випарувати мазутних баків, винесення з градирень (якщо вода обробляється токсичними присадками), важкі метали і мікроелементи.

Спалювання органічних палив, що містять вуглець, пов'язане з утворенням CO₂ Його накопичення в атмосфері викликає побоювання щодо глобальної зміни клімату (потепління).

Найбільш важливими факторами при розвитку повітроохоронних технологій в енергетиці є:

- Види і властивості енергетичних палив;

- Екологічні стандарти;

- Стан економіки країни.

Природний газ, який не містить золи, сполук сірки та азоту, є екологічно найбільш чистим паливом.

Найбільші викиди, перш за все летючої золи, характерні для вугільних ТЕС. Вони особливо великі в странах СНД, оскільки на електростанціях у нас використовуються головним чином високозольні незбагачений вугілля. У вугіллі міститься зв'язаний азот і сірка.

Нормування викидів від діючих на ТЕС котлів повинна бути більш гнучким. Не варто, наприклад, встановлювати нові нормативи для тих з них, які будуть виводитися з експлуатації. Для решти нормативи питомих викидів доцільно встановлювати за кращими екологічними показниками, досягнутими в експлуатації з урахуванням потужності котельних установок, палива, що спалюється, можливос­тей розміщення нового і показників наявного пилогазоочисного обладнання, допрацьовує свій ресурс.