Паліативна терапія хворих на рак стравоходу

Більшість хворих на рак стравоходу (70-85%) до моменту поступання на лікування є неоперабельними через розпов­сюдження пухлинного процесу, серйозні супутні захворю­вання або ослаблений стан, зумовлений стенозом стравохо­ду, який призводить до дисфагії і різних порушень харчу­вання.

На сьогоднішній день існує безліч способів ліквідації дисфагії, застосовуваних як самостійно, так і в комбінації: Хірургічний: резекція стравоходу, езофагектомія, обхідний анастомоз, гастростома, ентеростома.

Променевий: дистанційна терапія; брахітерапія.

Хіміотерапевтичний: системна чи інтратуморальна ПХТ.

Ендоскопічний: механічний (бужування); балонна дилата­ція; деструкція (хімічний некроліз, електрохірургічний, лазер­на коагуляція, аргоноплазменна коагуляція, фотодинамічна терапія); ендопротезування (жорсткими трубчастими стен­тами, гнучкими стентами, які саморозправляються).

З механічних способів відновлення прохідності стравохо­ду найпростішим єбужування. Принцип методу заснований на введенні по інструментальному каналу ен­доскопа направляючої струни з подальшим проведенням по цій струні бужів наростаючого діаметра.

Схожою є методика балонно їгідродилата ц і ї, застосовувана при коротких (до 2-3 см) стенозах. Серйозним ускладненням цього методу є високий ризик розриву зміненої стінки стравоходу, що зустрічається в 7- 12% випадків. Варто помітити, що ці способи лише тимча­сово усувають дисфагію і більш виправдано їх застосування як підготовчий етап для подальшого ендоскопічного або хірургічного лікування.

Для ендоскопічного відновлення просвіту стравоходу ши­роко використовуються методи, спрямовані на часткову деструкцію пухлини збоку просвіту. Найбільш доступним і технічно нескладним є метод хімічної деструкції пухлини за допомогою 96% етилового спирту, яким обко­люється внутрішня поверхня пухлини через ендоскопічний ін'єктор (8 — 10 ін'єкцій по 1 мл.). При необхідності, через 5-7 днів маніпуляція повторюється. Будь-які ускладнення, пов'язані з цією методикою, крім помірних болів за груд­ниною і субфебрилітету, — не описані.

Розповсюджений метод ендоскопічної електрохір у р г і ч н о ї високочастотної діатермокоагуляції і резекції пухлини з використанням стандартних поліпектомічних пе­тель, що дозволяє розширити просвіт стравоходу в серед­ньому на 30-36 днів. Найбільш небезпечними ускладнення­ми цього методу є кровотечі і перфорації стравоходу в 5- 10% випадків.

З більш сучасних методів широке розповсюдження в ендоскопічній хірургії раку стравоходу одержали лазер и. Високоенергетичне лазерне випромінювання дозволяє реканалізувати пухлинний стеноз за рахунок фотокоагуляції і випаровування. Доповнення лазеротерапії внутрішньоп- росвітною брахітерапією дозволяє відстрочити розвиток рецидиву до двох місяців, а в сполученні з поліхіміотера- пією — до трьох місяців. Метод аргоно-плазменної коагу­ляції розроблений наприкінці 90-х років і за рахунок фізич­них ефектів дозволяє викликати висушування і контрольо­вану коагуляцію пухлини на глибину до 3 мм. До недоліків методу можна віднести необхідність великої кількості се­ансів лікування.

Метод фотодинамічної терапії заснований на цитотоксичній дії різних фотосенсибілізаторів, які виборчо накопичуються в пухлинних клітинах і при опроміненні їх світлом певної довжини хвилі викликають загибель клітини. Ця методика частіше застосовується при початкових фор­мах раку стравоходу як метод радикального лікування.

Історія застосування методів эндопротезуван н я стравоходу нараховує уже більше 100 років, на даний час застосовуються, головним чином, гнучкі стенти різних конструкцій, що саморозправляються, котрі вводяться ен­доскопічним шляхом після попередньої реканалізації пух­лини, коли можливості інших методів паліативної терапії вичерпані.