<<
>>

Комбінована терапія раку ободової кишки

Незважаючи на значний прогрес клінічної онкології, хірургічний метод залишається провідним у лікуванні хво­рих на рак ободової кишки. Не викликає сумнівів, що операбельність хворих на рак ободової кишки з кожним роком неухильно зростає.

Однак аналіз показує, що це, насамперед, результат підвищення ефективності передопе­раційного обстеження, розширення показань до радикаль­них втручань і удосконалення хірургічних методик, але не поліпшення ранньої діагностики.

Зокрема, в Західній Європі у зв'язку з активним прове­денням програм скринінгу до 2/3 хворих на рак ободової кишки виявляються в резектабельних стадіях захворювання. І, тим не менш, згодом близько 50% з них гинуть від віддалених метастазів. Це свідчить про те, що на момент виявлення первинної пухлини в багатьох з них уже були субклінічні мікрометастази, що на сьогоднішній день прак­тично неможливо виявити за допомогою існуючих в арсе­налі сучасної онкології методів.

Теоретично показано, що можливість метастазування пух­лини з'являється з початком неоангіогенезу, коли вона досягає в діаметрі близько 1 міліметра і містить приблизно 1 мільйон пухлинних клітин. Терміни клінічного прояву віддалених метастазів, скоріш за все, залежать від цілого ряду біологічних факторів: від порога метастазування і швидкості росту пухлини, загального стану макроорганізму та напруженості імунітету і т.і. Висока імовірність наявності віддалених метастазів у багатьох хворих на первинний рак ободової кишки дозволяє висловити припущення, що до моменту початку хірургічного лікування захворювання най­частіше носить системний характер.

На підставі цього можна дійти важливого практичного висновку, що для адекватного лікування хворих з розповсюд­женим раком ободової кишки необхідне додаткове системне комбіноване лікування.

Достовірні критерії наявності субклінічних мікрометас- тазів на даний час не розроблені, є тільки більш-менш обґрунтовані фактори ризику, до яких можна віднести:

- наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах (N+);

- несприятливі морфологічні характеристики первинної пухлини (низьке диференціювання, інвазія і пухлинна ем­болія кровоносних судин і т.і.);

- збільшення рівня кількості раковоембріонального ан­тигену в сироватці через 4-5 тижнів після операції.

<< | >>
Источник: Лекції з клінічної онкології. Том. 1. (Пухлини травного тракту). Учбовий посібник для студентів 5-6 курсів, інтернів та сімейних лікарів. Донецьк, 2006- 256 с.. 2006

Еще по теме Комбінована терапія раку ободової кишки:

  1. Комбінована терапія раку стравоходу
  2. ЛІКУВАННЯ РАКУ ОБОДОВОЇ КИШКИ
  3. Фактори ризику розвитку раку ободової кишки
  4. РАННЄ ВИЯВЛЕННЯ І СКРИНІНГ РАКУ ОБОДОВОЇ КИШКИ
  5. Профілактика раку ободової кишки
  6. Ускладнені форми раку ободової кишки
  7. Результата лікування раку ободової кишки
  8. Ад'ювантне лікування раку ободової кишки
  9. Радикальне хірургічне лікування раку ободової кишки
  10. Променева терапія в лікуванні раку стравоходу
  11. Диспансерне спостереження за хворими на рак ободової кишки
  12. ЛІКУВАННЯ РАКУ ПРЯМОЇ КИШКИ
  13. Діагностика раку прямої кишки