Профілактика раку ободової кишки

Первинна профілактика раку ободової кишки, обумовле­ного впливом факторів зовнішнього середовища (це 60-80% РОК) — полягає, насамперед, в організації правильного харчування і способу життя: активний, рухливий спосіб життя; помірне, регулярне харчування; обмеження в раціоні жирної, гострої і подразнюючої страви; відмовлення від паління і надмірного вживання алкоголю; постійне вживан­ня продуктів, які містять рослинну клітковину (овочі), віта­міни і кисломолочні продукти; боротьба з запорами.

На основі рандомізованого дослідження було показано, що прийом карбонату кальцію призводить до зниження частоти аденом товстої кишки на 15-20%. Це може бути пов'язано з прямою інгібуючою дією кальцію на проліфера­цію епітеліальних клітин. Вітамін D попереджує проліфера­цію клітин, сприяє їх диференціюванню і є індуктором апоптозу. Регулярний прийом полівітамінів протягом 15 років зменшує ризик розвитку карцином товстої кишки на 75%.

Антиоксиданти, які містяться в овочах і фруктах, можуть впливати на імунну відповідь і експресію генів.

Показано, що замісна гормонотерапія в жінок постмено­паузального віку знижує ризик розвитку раку прямої кишки на 19%. Однак, згадане рандомізоване дослідження щодо вивчення ефективності замісної гормонотерапії було дост­роково припинене у зв'язку з різким зростанням ризику раку молочної залози, серцево-судинних захворювань, інсультів і тромбоемболій.

Прийом аспірину і нестероїдних протизапальних препа­ратів не рідше 16 разів на місяць (у дозі 300 мг) сприяє зниженню ризику розвитку колоректального раку на 50% і зниженню смертності від нього — на 40%.

Вторинна профілактика раку товстої кишки, обумовлено­го різними генетичними порушеннями і супутніми захворю­ваннями, полягає, насамперед, у диспансеризації і регуляр­ному обстеженні осіб з високим ризиком виникнення пух­лини. Для активного виявлення пацієнтів з передраковою патологією при обстеженні хворих необхідно звертати увагу на наявність проявів синдромів Гарднера, Тюрка, Пейтця- Єгерса: пухлин шкіри і м'яких тканин (фібром, ліпом, лей- оміом, нейро-фібром), остеом, пігментації шкіри обличчя і губ, змін форми пальців у вигляді «барабанних паличок» і т.д.

Одним з методів вторинної профілактики раку ободової кишки може бути широке застосування гемокульт-тесту. На думку більшості дослідників, гемокульт-тест є не тільки єдиним методом скринінгу колоректального раку, але і досить ефективним способом зниження смертності від цього захворювання.

Те ж саме стосується регулярної щорічної колоноскопії, яка дозволяє знизити смертність від колоректального раку на 25-33%.

Результати великої програми вивчення ефективності ге­мокульт-тесту в США, Європі і країнах Південно-Східної Азії показали, що його застосування призвело до відчутного (на 14-18%) зниження смертності від раку товстої кишки за рахунок раннього виявлення захворювання.