Профілактика раку підшлункової залози

Загальноприйнята схема профілактики раку підшлунко­вої залози поки що не розроблена. Однак, з урахуванням відомих етіологічних факторів (паління викликає близько 25% випадків РПЗ, а ожиріння, гіподинамія і неправильне харчування — ще близько 15% випадків), профілактика захворювання може бути ефективною і повинна включати заходи щодо усунення шкідливих екзогенних факторів, які підвищують ризик виникнення РПЗ, диспансеризацію осіб з хронічними захворюваннями підшлункової залози і пере­драковою патологією.

Важливим моментом профілактики РПЗ залишається бо­ротьба з палінням і вживанням алкоголю — основними канцерогенними факторами, роль яких у підвищенні ризи­ку захворювання повністю доведена.

Практично показано, що регулярне, правильне харчуван­ня з обмеженням жирних, копчених, солоних і консерво­ваних продуктів і постійним вживанням свіжих овочів та фруктів і вітамінів А, В, С, Е — зменшує ризик виникнення раку. Зокрема, засмажене м'ясо містить потенційно канце­рогенні гетероциклічні аміни та поліциклічні ароматичні гідрокарбони, які не виявляються у м'ясі, приготованому іншим способом, і є доведеним фактором ризику РПЗ.

Необхідно обмежувати вживання солі, висушених, пере­смажених і копчених продуктів, очищених цукрів або про­дуктів соєвого походження, які також можуть збільшити ризик РПЗ.

Зменшення частоти виникнення РПЗ відзначено при включенні до раціону харчування фруктів, особливо цитру­сових, а також страви, яка містить рослинну клітковину.

Досить обгрунтованим є захист від впливу на організм ряду хімічних сполук, які застосовуються у промисловості та сільському господарстві: 2-нафтиламін, бензидін і похідні бензину, хлоргідрін, ароматичні гідрокарбони та акриламід.

Крім того, доцільна диспансеризація працівників деяких спеціальностей (робітники рудникового, цементного ви­робництва, садівники, працівники текстильної промисло­вості), робота яких пов'язана зі збільшеним ризиком РПЗ, хоча фактори ризику залишаються невідомими.

Єдина тактика спостереження і лікування пацієнтів із спадковою схильністю до РПЗ і потенційно передраковими захворюваннями ще не вироблена — оптимальним на сьо­годнішній час можна вважати:

— диспансеризацію і сучасне лікування хворих на хрон­ічний панкреатит;

— диспансеризацію і своєчасне лікування хворих, інфіко­ваних Helicobacter pylori;

— диспансеризацію та регулярне щорічне обстеження хворих зі спадковими захворюваннями (синдром Пейтця- Єгерса, множинна меланома, спадковий рак молочної за­лози, яєчників і товстої кишки).