<<
>>

Хірургічна анатомія підшлункової залози

Підшлункова залоза розташована ретроперитонеально в надчеревній і лівій клубовій зонах, її положення мало варіює: центр головки відповідає міжхребетному хрящу між 1 і 2 поперековими хребцями, середина тіла знаходиться переваж­но на рівні 1 поперекового хребця, середина хвоста відпо­відає X ребру зліва по лопатковій лінії.

Розміри ПЗ дуже варіабельні, вага коливається в широких межах (73- 96 г), форма частіше буває ложкоподібною, молоткоподіб- ною і Г-подібною. У ПЗ розрізняють головку, тіло і хвіст, між головкою і тілом знаходиться звуження — шийний відділ.

До передньої поверхні головки ПЗ прикріплюються брижі поперечно-ободової кишки, прилягають пілорич- ний відділ шлунка і початкова частина дванадцятипалої кишки. До задньої поверхні головки прилягають права нирка, загальна жовчна протока, нижня порожниста і ворітна вени, люмбальна частина діафрагми. Зверху, справа і знизу головку підковоподібно охоплює дванад­цятипала кишка. Передня поверхня тіла ПЗ утворює зад­ню стінку сальникової сумки і прилягає до задньої стінки шлунка, задня її поверхня фіксована заочеревинною спо­лучною тканиною, за залозою розташовані аорта, грудна протока і ворітна та нижня порожниста вени, вегетативні ганглії, верхньобрижові і селезінкові судини, ліва нирка і наднирник. Хвіст ПЗ спрямований до медіальної по­верхні селезінки і, як і тіло, вкритий спереду парієталь- ною очеревиною.

ПЗ — один з найбільш фіксованих органів, вона фіксо­вана чотирма зв'язками: лівою і правою підшлунково-шлун­ковою, підшлунково-селезінковою і підшлунково-дванад­цятипалою.

Кровопостачання ПЗ здійснюється за рахунок десяти артерій (5 підшлунково-дванадцятипалих і 5 підшлунко­вих), що є гілками черевної та верхньої брижової артерій і широко анастомозують між собою. Сформована таким чином артеріальна дуга тіла і хвоста й артеріальна дуга головки утворюють замкнуте артеріальне коло, по якому кров може надходити з одного відділу ПЗ в інший. Венозний відтік також здійснюється по десятьох венах, які впадають у во­рітну, верхньобрижову, селезінкову вени, або їх гілки. У більшості випадків вени супроводжують однойменні артерії і розташовуються більш поверхнево.

Головна панкреатична (Вірсунгова) протока розташо­вується центрально, її просвіт в зоні тіла від 1,4 до 2,6 мм, довжина 14-19 см. Лімфатична мережа підшлункової залози складається з поверхневої і глибокої мереж. Регіонарні лімфатичні вузли розташовані уздовж артеріальних гілок, лімфовідтік іде в декількох основних напрямках: у заочере- винні, парааортальні, черевні, брижові.

Іннервується ПЗ волокнами парасимпатичних (блукаючі нерви) і симпатичних (черевні нерви) нервів.

<< | >>
Источник: Лекції з клінічної онкології. Том. 1. (Пухлини травного тракту). Учбовий посібник для студентів 5-6 курсів, інтернів та сімейних лікарів. Донецьк, 2006- 256 с.. 2006

Еще по теме Хірургічна анатомія підшлункової залози:

  1. Профілактика раку підшлункової залози
  2. Хірургічна анатомія
  3. Хірургічна анатомія шлунка
  4. Хірургічна анатомія губи і слизової порожнини рота
  5. Шлунок, підшлункова залоза
  6. Хірургічне лікування РПЗ
  7. РАК ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
  8. Хірургічне лікування раку стравоходу
  9. Радикальне хірургічне лікування раку ободової кишки
  10. Класифікація і патологічна анатомія раку шлунка
  11. Безпосередні результати хірургічного лікування раку шлунка
  12. Ад'ювантна радіотерапія і хіміотерапія
  13. Методи діагностики
  14. Морфологічна класифікація
  15. Захворюваність і поширеність
  16. Лікування РПЗ