Біліодигестивні анастомози

Біліодигестивні анастомози — хірургічні втручання, спря­мовані на декомпресію жовчовивідної системи і забезпечен­ня відтоку жовчі. Вони можуть виконуватися як перший етап перед радикальною операцією при двоетапному ліку­ванні, або є самостійним, частіше паліативним оператив­ним втручанням.

Абсолютним показанням до накладання біліодигестив- них анастомозів є непрохідність жовчовивідних шляхів, у тих випадках коли інші способи декомпресії неможливі. Для забезпечення відтоку жовчі можуть бути використані жовчний міхур, міхурна протока, загальна печінкова про­тока внутрішньопечінкові жовчні протоки, які з'єднуються анастомозом з дванадцятипалою або тонкою кишкою (рис. 28-30).

Вибір методу операції виконується на підставі оцінки поширеності пухлинного процесу, локалізації місця стено­зу, стану жовчних шляхів (функціонуючий чи блокований жовчний міхур, ступінь змінення стінок і розширення жовчних проток, наявність холангіту, операції на жовчних шляхах в анамнезі), стану шлунка, дванадцятипалої або тонкої кишок, з якими передбачається накладання анасто­мозу (наявність зрощень, фіксація органів, проростання пухлиною, застійні явища в шлунку, дуоденальний стаз, кишкова непрохідність та ін.), стану хворого.

Показання до накладання жовчовідвідного анастомозу і вибір способу операції повинні визначатися індивідуально, відповідно до конкретної ситуації при наявності механічної жовтяниці. Холецистоєюноанастомоз формується частіше з тонкою кишкою і застосовується для внутрішнього відве­дення жовчі при стенозуванні дистальних відділів загальної жовчної протоки. При цьому головними умовами, котрі забезпечують можливість накладання анастомозу, є: на­явність жовчного міхура, відсутність поширення на нього пухлинної тканини, прохідність міхурної і загальної печін­кової проток.

Для формування холецистоентероанастомозу доцільно застосовувати найбільш просту і надійну методику — накла­дання широкого міхурно-кишкового анастомозу з міжкиш- ковим анастомозом і відключенням привідної петлі порож­ньої кишки.

Для формування холедохоанастомозу застосовуються два основних варіанти операції: можна використовувати довгу кишкову петлю з Браунівським анастомозом і виключенням привідної петлі або накладення холедохоентероанастомозу на відключеній петлі за Ру.

Для профілактики післяопераційних пухлинних стриктур формованих анастомозів і санації жовчовивідної системи можна виконати транспечінкове дренування жовчних про­ток.

У тих випадках, коли сформувати біліодигестивний ана­стомоз не можна, операцією вибору є інтраопераційне бужування зони пухлинного стенозу та інтубація печінкових проток через тканину пухлини. Таким чином, корекція біліарної гіпертензії при РПЗ є важливим фактором, який сприяє поліпшенню і стабілізації стану пацієнтів, дозволяє виконати радикальні операції, продовжити життя хворим і поліпшити його якість.