Диспансерне спостереження за хворими на рак ободової кишки

Основними задачами диспансерного спостереження (мо­ніторингу) хворих на рак ободової кишки після первинного лікування є:

• своєчасне виявлення рецидиву захворювання (місцевого рецидиву або віддалених метастазів);

• раннє виявлення первинних метахронних пухлин обо­дової і прямої кишки (приблизно в 5% хворих згодом розвиваються нові первинні пухлини в ободовій кишці і значно частіше аденоматозні поліпи);

• раннє виявлення пухлин інших локалізацій (рак молоч­ної залози, тіла матки або яєчників);

• корекція способу життя і післяопераційних функціо­нальних порушень травлення.

Приблизно у 80% випадків рецидиви і віддалені метастази пухлини з'являються в перші 3роки після оперативного ліку­вання, тому моніторинг хворих у цей час повинен бути особливо ретельним. Найчастіше віддалені метастази при раку ободової кишки спостері-гаються в печінці, заочере- винних лімфатичних вузлах і легенях (38-60%).

Рутинне обстеження припускає опитування хворого, клінічний огляд, включаючи пальпацію периферичних лімфатичних вузлів і живота, а також визначення в сиро­ватці рівня пухлинних маркерів.

Вважається, що на основі визначення в сироватці рівня раковоембріонального антигену (PEA) є можливість запідозри­ти розвиток рецидивів і метастазів РОК приблизно за 6 міс. до появи перших клінічних симптомів. Клінічна значимість змін інших пухлинних маркерів у даний час нічим не підтвер­джена. Підвищений рівень РЕА визначається у 78% при метастазах у печінку, у 75% — при метастазах у заочеревинні лімфовузли, у 42% — при легеневих метастазах.

РЕА є глікопротеїном, рівень якого в сироватці крові підвищується в декілька разів при злоякісних пухлинах шлунково-кишкового тракту і репродуктивної системи. Клінічно значимим вважається підвищення рівня маркера в 3- 4 рази, причому ступінь підвищення залежить від обсягу пухлинної маси в організмі.

Незначне підвищення РЕА може відзначатися також при деяких інших станах:

• виражена непухлинна патологія печінки;

• запалення (включаючи шлунково-кишковий тракт);

• травми;

• інфаркт міокарда;

• колагенози;

• ураження нирок;

• паління.

Алгоритм обстеження хворих при підвищенні рівня РЕА та відсутності ознаків прогресування

Існують повідомлення, що швидке підвищення рівня РЕА є поганою прогностичною ознакою, тому на початку після операції рекомендується визначати рівень РЕА щом­ісяця.

Питання про частоту і доцільність виконання в рамках моніторингу колоноскопії і/або іригоскопії з подвійним кон­трастуванням залишається суперечним. На думку більшості фахівців, їх рекомендують виконувати кожні 2 роки.

Рекомендована схема моніторингу хворих на РОК в після­операційному періоді представлена нижче:

При відсутності ознак прогресії захворювання необхідно продовжувати спостереження за хворим із зазначеною ча­стотою.

У випадку появи рецидиву для визначення подальшої тактики необхідне ретельне дообстеження з метою встанов­лення ступеня поширення пухлини. При цьому необхідне виконання рентгенографії грудної клітки, комп'ютерної томографії черевної і грудної порожнини, а також скануван­ня кісток. При наявності одиничного метастазу (у тому числі в печінці) обов'язково колегіальне обговорення пи­тання про можливість його хірургічного видалення. При множинному ураженні або наявності осередків, які не ви­даляються, вирішується питання про можливість хіміопро- меневої терапії.

Якщо в результаті ретельного обстеження ознаки пухлин­ного росту не виявляються, то хворий підлягає ретельному спостереженню з повторним визначенням рівня РЕА через 1-2 міс. і обстеженням. Підвищення рівня РЕА без відпо­відного підтвердження прогресування пухлини з обумовле­ними осередками (фізикальне обстеження, рентгенографія грудної клітки, УЗД черевної порожнини, комп'ютерна томографія черевної порожнини, сканування кісток) не може бути основою для проведення протипухлинного ліку­вання.