Симптоматика раку прямої кишки

Клініка раку прямої кишки залежить від локалізації і ступеня поширеності пухлини. Специфічні симптоми зах­ворювання відсутні. У ранніх стадіях протягом тривалого періоду часу (до півтора — двох років) захворювання про­тікає взагалі безсимптомно і може бути виявленим тільки при цілеспрямованому ендоскопічному дослідженні.

У більшості випадків (70-90%) першим проявом захворю­вання бувають патологічні виділення з прямої кишки при дефекації і спробі випустити гази (так званий симптом «хибного друга»). Виділення можуть бути слизово-гнійни­ми, але частіше мають кров'янистий характер, або це не- змінена кров. Причина виділень — виразка поверхні пух­лини з розвитком запалення і кровотечі, тому поява явної домішки крові в калі частіше супроводжує екзофітні і не- диференційовані форми раку або розповсюджений пухлин­ний процес. Спочатку кров виділяється у вигляді окремих прожилок на поверхні калу, потім з'являються рясні кров­'янисті виділення, що передують акту дефекації (при гемо­рої — кровотеча, як правило, наприкінці акта дефекації, «струмком»).

У більш ранніх стадіях цілком можливі невеликі крово­течі без видимих змін забарвлення калу, тому дослідження калу на приховану кров у разі раку прямої кишки цілком обґрунтовано. Тривала втрата крові навіть у невеликих кількостях може призвести до розвитку анемії.

Інша група симптомів пов'язана зі звуженням отвору і порушенням функції прямої кишки. Спочатку це запори, які змінюються профузними смердючими проносами, обу­мовленими розвитком вище місця звуження процесів гни­лісного бродіння, які супроводжуються підвищеною про­дукцією слизу і розрідженням калових мас. При значному звуженні і деформації просвіту кишки кал може набувати характерної «стрічкоподібної» форми. Подразнення стінки кишки пухлиною призводить до появи помилкових по­зивів — тенезмів, котрі супроводжуються виділенням мізер­ної кількості слизу або кров'янисто-гнійного відокремлен­ня, цей симптом частіше зустрічається у разі раку ректо- сигмоїдного відділу.

Болі при захворюванні на рак прямої кишки можуть носити різний характер у залежності від причини їх виник­нення:

- періодичні болі, що вщухають після дефекації, пов'я­зані з порушенням кишкової прохідності і частіше зустрі­чаються у разі ректосигмоїдного раку;

- постійні помірні болі, іррадиюючі в крижі, більш ха­рактерні для розповсюдженого пухлинного процесу, який поширюється на оточуючі тканини;

- болі в задньому проході при акті дефекації характерні для нижньоампулярних раків.

Субфебрилітет або, рідше, гіпертермія — зустрічаються при розвитку гнійно-запальних ускладнень, порушеннях функції сечовидільної системи і метастатичного ураження печінки.

Зміни загального стану: схуднення, слабість, погіршення апетиту, зниження працездатності і т.і. зустрічаються, го­ловним чином, при розповсюдженому пухлинному процесі й обумовлені його ускладненнями або розвитком віддале­них метастазів.