Буддизм
Модернізуються й соціально-політичні концепції буддизму. Буддизм — одна з трьох світових релігій. Виник у Стародавній Індії у VI—V ст. до н. е. Пізніше буддизм поширився у країнах південно-східної та центральної Азії, а також Далекого Сходу.
Головною у буддизмі є проблема буття особистості та вимога звільнення від бажань як першопричини будь-якого страждання, досягнення стану повної відчуженості від сучасного світу (нірвани). Буддизм проповідує упокорення, покору, примирення з дійсністю, що призводить більшість його послідовників до відмови від боротьби за соціальні та політичні перетворення. З 80-х років XX ст. буддизм усе активніше втягується у соціальне життя, у боротьбу за національну незалежність окремих держав (де панує буддизм). У соціально-економічних програмах робиться спроба частково відмежуватися від капіталістичного та соціалістичного шляху розвитку, робиться наголос на етичних та моральних аспектах поліпшення соціальної природи людини, особливо на зусиллях «хороших людей», здатних усунути класові суперечності та створити суспільство соціальної справедливості, «національного соціалізму».Буддизм чітко визначає і зовнішньополітичні концепції. Буддисти вважають, що лише етичний образ життя може врятувати людство від загибелі. Визнається агресивність імперіалізму та необхідність боротьби за права простого люду, моральне вдосконалення натури людини важливіше, ніж соціальні, економічні та політичні проблеми. Надії покладаються лише на добру волю уряду в утвердженні мирного співіснування всіх людей. Буддисти також виступають за визначеність життя людей, націй, держав, всього людства. Посилаючись на діючі норми, тобто на закон, його непорушність, обґрунтовується залежність існування: треба сприяти буддистській громаді, щоб поліпшити суспільну карму (тобто суспільний закон). Та це досягається високою мораллю. Кармічний підхід до життєвих проблем забороняє завдавати шкоду живим істотам, і це теж повинно стати перепоною на шляху до термоядерної катастрофи тощо. Соціально-політичний підхід до життя допускає забезпечення співробітництва буддистів світу, запровадження ідеї миру, справедливості та людської гідності.
3.
Еще по теме Буддизм:
- 7. Становление и развитие философской мысли на Востоке: буддизм, конфуцианство, даосизм
- 6. Особенности развития древнеиндийской философии. Буддизм как философия и религия.
- 12. Езотеризм буддійської філософії
- Право Японии
- 73. Религия и ее место в массовой коммуникации. Понятие религии (от лат. Religio) изначально означает «набожность».
- Религиозная философия в контексте современной европейской культуры
- Основна ідея священних книг
- 3) Понятие «дхарма» в буддистском каноне IV-III вв. до н.э. : политико-правовые идеи «Дхаммапады».
- 11. Основі філософські школи стародавньої Індії та Китаю. Філософія Стародавньої Індії
- Християнство
- 6. Философия Древнего Китая.
- 72. Религиозная печать в России.
- 46. РЕЛИГИЯ И ФИЛОСОФИЯ.
- § 5. Нотариальная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
- Судебная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
- § 3. Договоры в сфере реализации сельскохозяйственной продукции
- § 4. Договоры в сфере материально-технического обеспечения, производственного, научно-технического и информационного обслуживания сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)