<<
>>

Кирило-Мефодіївське товариство про держав­но-політичний устрій

Кирило-Мефодіївське товариство — таємна політична організація, що виникла в кінці 1845 — на початку 1846 року в Киє­ві. Засновниками товариства стали професор Київського універси­тету Микола Костомаров, вихованець Дерптського університету Микола Гулак, студент Василь Белозерський.

Разом з організатора­ми до товариства увійшли студенти Київського університету Олек­сандр Навроцький, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Афанасій Ма­ркович, Олександр Тулуб, вчителі Пантелеймон Куліш і Дмитро Пільчиков, поміщик Микола Савич, поет і художник Тарас Шевче­нко. Основні ідеї, організаційні та програмні положення викладені в «Книзі буття українського народу» та в «Статуті Слов’янського то­вариства святих Кирила і Мефодія». Товариство ставило за мету: національне і соціальне визволення України, скасування кріпацтва, станових привілеїв, проголошення свободи совісті та ін. До складу слов’янської федерації мали увійти Україна, Росія, Польща, Чехія, Сербія, Болгарія. Вища законодавча влада мала належати двопалат­ному сейму, а виконавча — президенту. Члени товариства відтво­рювали політичний ідеал, здійснення якого принесло б, насамперед, свободу Україні. Але щоб усвідомити необхідність визволення України, треба добре осмислити минуле і сучасне.

В «Книзі буття українського народу» викладена історія розви­тку України, що за певних історичних обставин втратила держа­вність і попала у неволю до інших «державних» народів. Царі, пани, кріпаки — все це неприродне для українця взагалі. Соціа­льна нерівність, деспот-цар, монархія, імперський державний устрій прийшли в Україну ззовні, нав’язані народу силою. Украї­нці визнають, люблять єдиного Бога — Ісуса Христа, Царя і Пана над небом і землею. Україна не вмерла, вона заснула глибоким сном, але має воскреснути (як воскрес Христос). На думку кири- ло-мефодіївців, Україна відродиться у формі республіки, стане складовою частиною всеслов’янської федерації. Кирило-мефоді- ївцям притаманні три основні ідеї: ідея соціальної і національної рівності, ідея українського визволення і слов’янофільство. В ос­нові світогляду два основних орієнтири — християнство і роман­тизм. Нація — це духовна єдність, в її основі — народний дух, а не царі, монархи, окремі особистості, вона становить рушійну силу історії. Основа духу українців — серце, почуття, що яскраво проявляються в пісні, поезії, фольклорі.

Звичайно ж, Кирило-Мефодіївське товариство чітко відстою­вало ідеал свободи, рівності і братерства для українського та ін­ших народів, насамперед, слов’янських, які зазнавали соціально- політичного, економічного, національного гніту, але, керуючись таким принципом, відкидало всі форми гноблення, виступало проти царизму і всієї системи самодержавного ладу, заперечува­ло кріпосне право, гноблення людини людиною.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Кирило-Мефодіївське товариство про держав­но-політичний устрій:

  1. Політичний режим — теоретична категорія, яка існу­вала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями форма правління, форма державного устрою.
  2. Політична система суспільства — складна, розгалу­жена сукупність різних політичних інститутів, соціально- політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і держа­вна влада.
  3. Вчення просвітників про державу і суспільство
  4. Просвітителі про державу і право
  5. 7. Вчення про ідеальну державу Платона
  6. Вчення Шарля Монтеск’є про державу і право
  7. Вчення просвітителів про державу
  8. Тоталітаризм та християнський демократизм про взаємовідносини особи та держави
  9. Акціонерне товариство
  10. Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, полі­тичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і по­дій визначає політичну свідомість особистості, соціальної спі­льності людей.
  11. 57. Створення та заснування акціонерного товариства