Клерикалізм як політичний,напрямок (від лат. clericalis — церковний) склався у ХІХ ст.
Його ідеї поширились в усьому світі, серйозно вплинувши на суспільно-політичне життя. Мета клерикалізму — посилення позицій релігії та церкви у різноманітних сферах суспільного життя.
З об’єктивних позицій суспільної ролі клерикалізм служить зміцненню панування буржуазії, відверненню трудящих від наукового світогляду, від намірів вести боротьбу за свободу особи, її права. Для того, щоб зміцнити вплив церкви на маси, сучасний клерикалізм створює свої партії, профспілкові, селянські, молодіжні, жіночі та інші масові об’єднання. Використовуючи об’єднання мас, церковні лідери пропагують ідеї «соціального миру». Але не церковні об’єднання первісно здійснювали релігійне пізнання світу та з’ясовували можливості його перебудови. На відміну від світських теорій філософські уявлення про світ та можливості його перебудови, про людину — творця своєї долі і щастя створювалися безпосередньо у народі. Церква не могла ані зупинити процес, ані його контролювати. Богослови лише узагальнювали народні уявлення про світ та можливості його перебудови, про звеличення людини, створюючи з них цілісні релігійні доктрини. Характерна риса концепції всіх світових релігій — їх модернізація, спрямована на врахування реалій сучасного життя та пристосування до них. Політичні концепції християнства базувались на принципах роздільності духовної і світської влади, та й взагалі на роздільності духовного і світського способу життя.
Еще по теме Клерикалізм як політичний,напрямок (від лат. clericalis — церковний) склався у ХІХ ст.:
- Історико-політичний досвід світової цивілізації та національних суспільств показує: в ХІХ і ХХ ст. політичний процес характеризується формуванням і розвитком суспільно-політичних течій.
- Залежність якості політичного життя від типу політичного (державного) управління
- 5. Церковная организация и церковное право в Древнерусском государстве.
- Політична система суспільства — складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально- політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і державна влада.
- Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, політичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і подій визначає політичну свідомість особистості, соціальної спільності людей.
- На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства і просвітництва до організованого просвітництва народу і активізації боротьби за визволення народу з-під гніту поміщиків та капіталістів.
- Духовная (церковно-богословская) речь
- 30. Церковь и церковное право в период сословно представительской монархии.
- 39. Церковное право в Х1У-ХУ1 вв.
- Суть політичного процесу. Політична участь громадян
- Політична культура — умова розвитку політичного процесу
- Тема 15 Політична культура і політична свідомість.
- Формирование жанра романа-семейной хроники и его развитие в русской и мировой литературе ХІХ-ХХІ столетий
- Політична стабільність. Типи політичних процесів
- 73. Религия и ее место в массовой коммуникации. Понятие религии (от лат. Religio) изначально означает «набожность».
- Політичний маркетинг і політичний менеджмент
-
Биология -
Ветеринария -
География -
Деловое общение -
Журанлистика -
Информатика, вычислительная техника и управление -
История -
Конфликтология -
Криминалистика -
Литературоведение -
Маркетинг -
Медицина -
Политология -
Право РФ -
Право України -
Психология -
Реклама, PR -
Религиоведение -
Технические науки -
Физика -
Филология -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Юриспруденция -