<<
>>

Людина та влада в сучасних демократіях

Аналіз процесів, що відбуваються в суспільстві і у вза­ємовідносинах особи та влади, показав, що для забезпечення бі­льшості громадян свободами та нормальними умовами існування виявилося явно недостатньо втручання держави у сферу соціаль­но-економічних відносин.

Тому що втручання держави лише у сферу соціально-економічних відносин стримує розвиток деяких галузей економіки, знецінює для нижчих верств суспільства полі­тичні та громадянські свободи, робить їх практично важкоісную- чими. Це втручання веде до поглиблення і майнової нерівності, загострює соціально-класові суперечності та викликає конфлікти, підриває соціальну стабільність ліберальної демократії. Враху­вання усіх факторів, що впливають на різні сторони втручання держави у сферу соціально-економічних відносин, навело полі­тичну думку до суттєвого зміщення акцентів з ліберальних ідей обмеження державної влади для забезпечення індивідуальної свободи до християнської концепції використання держави в ін­тересах досягнення загального добра, згладжування соціальних контрастів.

В сучасних умовах соціальна політика перетворилася на один з центральних напрямків діяльності держави. Людина і влада в сучасних умовах демократичних держав взаємодіють не лише у власній політичній сфері — сфері державного ладу, формування органів владних структур тощо, але й у сфері розподілу прибут­ків, забезпечення соціальної справедливості. Однак неоконсерва- тори якось прохолодно ставляться до соціальної політики, що проводиться державами в сучасних демократичних суспільствах. Неоконсерватори, особливо лібертаристи, виступають за макси­мальне розвантаження держави, її відмову від соціальних функ­цій, повернення до ринкового саморегулювання не лише в еко­номіці, але всюди, де можливо. Одночасно соціал-демократи, християнські демократи, ліві ліберали та комуністи виступають послідовними прихильниками розширення і демократизації сфе­ри взаємовідносин людини та держави. В індустріально розвине­них демократичних державах світу існує деяка відмінність у під­ходах до взаємовідносин людини і влади, не ставиться під сумнів визнання ними, як міжнародним співтовариством (ООН), статусу особи будь-якої людини як джерела влади, первинного і головно­го суб’єкта політики.

2.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Людина та влада в сучасних демократіях:

  1. Тема 11. Демократія: сутність, еволюція, основні концепції
  2. 57. Проблема людини в філософії М. Шелера. Буття людини і космос. Метаантропологія.
  3. Демократія як політичний процес
  4. Сучасний юрист повинен мати досконалу професійну підготовку, одним з вагомих аспектів якої є розуміння сучасних правових процесів як у межах своєї країни, так й на рівні інших країн та в цілому світового співтовариства.
  5. 76. Авторитаризм, тоталітаризм, демократія.
  6. Політичні еліти і демократія
  7. Державна влада
  8. Політична влада
  9. Соціальна влада
  10. Духовно-інформаційна влада
  11. Тема 9. ЛЮДИНА І ВЛАДА
  12. Примусова влада
  13. Визначення поняття влада
  14. Економічна влада
  15. Законодавча влада
  16. Тема 5. Політична влада. Механізми реалізації.
  17. Влада як одна з найголовніших категорій політології
  18. Судова влада
  19. Президентська та виконавча влада в України
  20. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА