Позиція мовчання.

На перший погляд, така позиція ніби спрощує роботу захисника по справі, але це далеко не так. Причини відмови підзахисного давати показання можуть бути різними: в одному випадку він не визнає своєї вини і, будучи озлобленим проти всіх і всього, не бажає розповідати про обставини по справі; в другому - він по суті визнає повністю чи частково свою вину, але, скажімо, з морально-стичних причин не хоче кожен раз розповідати про пережитий ним жах.

При обранні позиції по справі виникає питання: наскільки адвокат виявляє самостійність в обранні позиції по справі.

Свого часу досить поширеною була точка зору, що адвокат вправі обирати самостійну правову позицію, виходячи з аналізу матеріалів справи на підставі свого внутрішнього переконання, не будучи зв'язаним із думкою свого підзахисного.

Аналізуючи всі точки зору, треба зазначити, що, виходячи із самої суті призначення інституту захисту у кримінальному процесі, варто погодитися з В. Т. Варфоломєєвою, що єдино правильною є позиція адвоката, відповідно до якої захисник при будь-якій ситуації зобов'язаний оспорювати обвинувачення при невизнанні підзахисним своєї вини і в жодному разі не може зайняти по справі позицію, протилежну його підзахисного [9, с. 27] .

Правова позиція захисника по справі складається з ряду обов'язкових і альтернативних елементів. Це свого роду план дії захисту для досягнення певної мети. Для прикладу, наведемо орієнтовний план правової позиції, який має містити такі елементи:

- вивчення матеріалів справи;

- бесіда з підзахисним;

- вирішення питання про визнання вини;

- аналіз версій обвинувачення;

- висунення зустрічних версій захисту та аналізу усіх можливих версій;

- вибір однієї найперспективнішої версії захисту (формула обвинувачення «навпаки», тобто формула захисту);

- аналіз доказів «за» і «проти» версій захисту;

- остаточне відтворення картини подій, фактичне та юридичне пояснення її (обвинувальний висновок “навпаки” тобто захисний висновок).

Адвокат мусить вчитися складати стислу формує захисту на противагу формулі обвинувачення.

слід керуватися головними принципами

- не нашкодити підзахисному

- не створюй колізій,

- іди до кінця за обраною тактикою,

- не визнавай вини невинуватого,

- не конфліктуй з потерпілим,

- зіставляй свої тактичні дії з вимогами адвокатської етики.