Метастазування раку стравоходу

Рак стравоходу має високий метастатичний потенціал, метастазує лімфогенним, гематогенним та імплантаційним шляхами. Основним шляхом метастазування є лімфогенний

— за даними літератури при ураженні підслизового шару (ТІ) метастази в регіонарних лімфовузлах знаходять у 40% випадків, а при ураженні адвентиції — у 90%.

Треба відзначити, що при застосуванні імуногістохімічних методів дослідження частота виявлення метастазів в регіонарних лімфовузлах зростає ще на 15-17% за рахунок виявлення мікро- метастазів.

Незалежно від локалізації пухлини в грудному відділі, висока імовірність метастатичного ураження лімфатичних вузлів, розташованих у трьох анатомічних зонах: на шиї, в середостінні і нижче діафрагми. При цьому, так звані «плигаючі метастази» виявляються в 20% випадків. Віддалені метастази частіше виявляються в печінці, легенях, кістках скелета.

Гістологічна класифікація пухлин стравоходу (1990 р.)

1. Епітеліальні пухлини.

1.1 Доброякісні — плоскоклітинна папілома, вірусна бородавка, аденома.

1.2. Злоякісні: плоскоклітинний рак, верукозна карцинома, веретеноклітинна карцинома, аденокарцинома, залози- сто-плоскоклітинний рак, мукоепідермоїдний рак, залозисто-кістозний рак, дрібноклітинна карцинома, недиферен- ційований рак.

2. Неепітеліальні пухлини.

2.1. Доброякісні (лейоміома, ліпома, судинні пухлини, нейрогенні пухлини та ін.).

2.2. Злоякісні (лейоміосаркома, саркома Капоши та ін.).

3. Змішані пухлини (карциносаркома, меланома, карци- ноїдна пухлина, лімфома та ін.).

4. Вторинні пухлини.

5. Пухлиноподібні процеси (фіброваскулярний поліп, природжені і ретенційні кісти, запальний поліп, глікогеновий акантоз, дифузний лейоміоматоз, шлункова гетеротопія та ін.).

6. Епітеліальні порушення (передраки) — дисплазія і карцинома in situ, дисплазія в циліндричному епітелії (при стравоході Баррет-та)

Переважна кількість злоякісних пухлин стравоходу представлена плоскоклітинним раком (60-90%), аденокарцинома зустрічається значно рідше.

Однак, останніми роками в західних країнах у зв'язку з ростом частоти аденокарциноми відзначене змінення співвідношення між цими двома типами пухлин. Якщо ще 10-15 років тому аденокарцинома складала 5-25%, то зараз вона складає до половини випадків раку стравоходу. Так, у США в 1975р. плоскоклітинний рак складав 75%, за останні роки частота виникнення аденокарциноми стравоходу в білого населення зросла на 450% і зараз частка аденокарцином досягає 43%. Більшість авторів пов'язують ці зміни з підвищенням частоти захворюваності на стравохід Барретта, що, у свою чергу, обумовлено розповсюдженням ожиріння і рефлюкс-езофагіту.

Макроскопічно розрізняють екзофітний, інфільтративний і змішаний ріст пухлини. Прогностично найбільш несприятливими є виразково-інфільтративна та інфільтратив- но-стенозуюча форми.

Стадіювання і класифікація раку стравоходу

Існує декілька варіантів розподілу раку стравоходу на стадії. Міжнародна класифікація за TNM (пухлина, лімфатичні вузли, віддалений метастаз) передбачає уточнення стадії хвороби за усіма трьома параметрами.

<< | >>

↑

Источник: Лекції з клінічної онкології. Том. 1. (Пухлини травного тракту). Учбовий посібник для студентів 5-6 курсів, інтернів та сімейних лікарів. Донецьк, 2006- 256 с.. 2006

Еще по теме Метастазування раку стравоходу:

- Акушерство и гинекология - Онкология - Патологическая физиология - Педиатрия - Токсикология - Травматология -