Конкуренція

Ринкова економіка володіє рядом достоїнств і переваг у порівнянні з іншими економічними системами, що дає можли­вість вважати її найефективнішою формою координації госпо­дарської діяльності людей.

Що ж дає можливість вгадати результат і прийняти правильне рішення? Вгадати результат і прийняти правильне рішення може ринкова інформація, і тільки. Закодована в цінах, поширюючись, подібно радіохвилям, від споживача-покупця, до виробника- продавця і навпаки, ринкова інформація створює круговий при­чинний зв’язок, що не має ані початку, ані кінця. Якщо інформа­ція спотворюється (припустимо, під впливом неринкових сил чи держави-монополії змінюється рівень цін), то ринкові суб’єкти не можуть застосовувати оптимальних рішень, що веде до помилок у виборі способів оптимального використання обмежених ресур­сів. А це неминуче призведе до розбалансованості ринку. Ще од­не достоїнство ринкової системи — спрямованість на задоволен­ня потреб населення. Ринок і дефіцит — поняття взаємовиклю- чаючі. Виробники гнучко реагують на знову і знову виникаючі потреби, оперативно змінюють структуру пропозиції товарів і послуг, прагнучи найповніше задовольнити платоспроможний попит населення. Ринок — стимулююча система. Економічна на­города у вигляді прибутку чекає на тих товаровиробників, які ро­блять товари високої якості і з найменшими витратами. А це мо­жливо тільки при використанні новітніх досягнень науки, техні­ки, технології.

Зрозуміло, достоїнство ринкової системи — гнучкість і адап­тація до умов, що змінюються. Але гнучкість і адаптація не без­межні і періодично дають збій. Виступаючи достоїнством, на пе­вному етапі розвитку системи такі якості переростають у її недоліки. I тут виявляється неспроможність ринку. Недоліки ри­нку зводяться до того, що, по-перше, ринкова конкуренція поро­джує свою протилежність — монополію, а з нею і можливість нав’язувати свою волю споживачу; по-друге, нездатність ринку підтримувати постійну економічну рівновагу, забезпечувати зро­стання виробництва. Ринок байдужий до виробництва суспільних благ, неспроможний до регулювання зовнішніх ефектів (екологі­чні проблеми); по-третє, ринок сприяє різкій диференціації дохо­дів і глибокому соціальному розшаруванню населення.

Ринок нав’язує людям все нові й нові потреби, що веде до розбазарювання у використанні обмежених і невідтворюваних ресурсів. Недоліки ринку, його неспроможність називають фіас­ко ринку. Але якщо ринкова система не здатна впоратися з про­блемами, які сама породжує, якщо економічний механізм систе­ми дає періодичні збої, то необхідний зовнішній вплив, який виправляє дефекти системи. Такий зовнішній вплив на ринкову систему роблять держава, її економічна політика. Президент США Авраам Лінкольн підкреслював: «Розумна мета держави полягає в тому, щоб робити для людей те, що їм потрібно, але вони самі, самотужки не можуть робити взагалі або не можуть робити належно». Задоволення потреб населення в необхідних товарах і послугах — важлива особливість ринкової системи. I держава має піклуватися про те, щоб виробники оперативно змі­нювали структуру пропозицій товарів і послуг, повністю задово­льняли потреби і платоспроможність населення.