<<
>>

Політичні погляди Пантелеймона Куліша

Загальноєвропейське захоплення романтизмом сприяло українському відродженню, пожвавленню національного руху. Особлива роль у такому процесі належала культурним діячам Слобідської України, які на початку XIX ст.

почали активно вида­вати українські книжки, звертатися до народних джерел. Започат­кували новий рух харків’яни і полтавці. У Харкові створюється громада літераторів, публіцистів, істориків, етнографів: Гулак- Артемовський, Квітка-Основ’яненко, Срезневський, Рославський, Лук’янович, Метлинський, Кухаренко, Корсунь, Петренко, Корне- цький, Писаревський та ін. Важливо зазначити, що вирішенню проблем національного відродження тоді сприяла діяльність вче­них Харківського, а згодом і Київського університетів. Серед української інтелігенції саме кирило-мефодіївці піднімають рівень творчості до зразків європейської культури і науки. Тоді визначне місце в середовищі інтелігенції займає Пантелеймон Куліш (1819—1897 рр.). Своєрідною спробою утвердження української ідеї стала його так звана хутірна філософія. Поняття хутір в інтер­претації Пантелеймона Куліша це своєрідний символ української національної свідомості, духовний космос народу, система його традицій, колиска і скарбниця духовних цінностей. Хутір як духо­вно-етнічний комплекс ототожнюється з поняттям культура. Ху­тір — антипод цивілізації, що ототожнюється з поняттям місто. Пантелеймон Куліш відстоює відому ще з часів Жан-Жака Руссо ідею про те, що цивілізація (міська культура) негативно впливає на народні звичаї, мораль і культурні традиції, але взагалі не проти технічного прогресу і досягнень західної цивілізації, заперечує лише її прояви, що руйнують національні культурні традиції, ус­падкований спосіб життєтворення, загальнолюдську мораль, рідну мову. Пантелеймон Куліш наполягає на пріоритеті національної культури і у ставленні до інокультур, закликає до наведення по­рядку в своїй українській хаті, вважає за необхідне широко залу­чити молоде покоління до свого українського культурно-етнічного світу, що створювався і відстоювався віками. Український народ більшу частину своїх зусиль має докласти до вирішення питань відбудови державності, культурної спадщини, духовного слов’ян­ського світу. Соціокультурні запозичення — важлива умова істо­ричного прогресу народу. Тут позиція Пантелеймона Куліша збі­гається з позицією Тараса Шевченка, яскравим виразом якої є сло­ва: «I чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Політичні погляди Пантелеймона Куліша:

  1. Політичні погляди Володимира Вінниченка
  2. Політичні погляди Ніколо Макіавеллі
  3. 64. Соціально-політичні погляди мислителів Нового часу (Н. Мак’явеллі, Савонарола, теорія суспільного договору Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж. -Ж. Руссо, ідея історичного прогресу Дж. Віко, Ж. Кондорсе, Й. Г. Гердер).
  4. Тема 5. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РУХИ
  5. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ. ПОЛІТИЧНІ РУХИ
  6. 11. Філософські погляди Пітагора та пітагорейців.
  7. Політико-правові погляди французьких матеріалістів
  8. 5. Філософські погляди Сократа
  9. 17. Філософські погляди Сковороди
  10. 23. Філософські погляди емпіриста Ф. Бекона.
  11. Полемічні погляди Івана Вишенського
  12. 12. Феномен Сократа: філософські погляди та методи.
  13. 17. Філософські погляди патриста Аврелія Августина.
  14. 31. Етичні погляди І. Канта. «Категоричний імператив».
  15. 43. Соціально-філософські погляди Івана Франка.
  16. 28. Французький матеріалізм XVIII ст. : філософські погляди Ж. Ламетрі, К. Гельвеція, П. Гольбаха, Д. Дідро.
  17. 60. Соціально-філософські погляди Давньої Індії та Китаю.
  18. Політичні інститути
  19. 61. Концепція ідеальної держави Платона та соціально-філософські погляди Аристотеля.