Методи дослідження в педагогічній психології

Педагогічна психологія використовує різноманітні методи, частина з яких є загальнонауковими - спостереження і експеримент, частина - загальнопсихологічними, а деякі - власне психолого- педагогічними.

Спостереження. Дотримання вимог щодо планування способу та процедури проведення робить його дієвим і незамінним у цілій низці психолого-педагогічних досліджень. На основі спостереження може бути дана експертна оцінка. Результати спостереження заносять у спеціальні протоколи, де зазначають прізвища піддослідного/(них), число, час, мету. Протокольні дані піддають якісній і кількісній обробці.

Самоспостереження - метод спостереження людиною за собою на основі рефлексивного мислення (об'єктом самоспостереження можуть бути цілі, мотиви поведінки, результати діяльності). Цей метод лежить в основі самозвітів. Через надмірну суб'єктивність, його використовують найчастіше як додатковий.

Знання про внутрішній світ учнів, уподобання, труднощі в навчанні, наміри щодо майбутнього може дати бесіда. Специфічною ознакою бесіди як методу педагогічної психології є те, що її, як правило, проводять за певною темою і метою дослідження, в процесі бесіди уточнюють попередньо визначені питання. Бесіда може бути як самостійним методом вивчення людини, так і допоміжним, н.-д.,що випереджає експеримент, терапію та ін.

Немає принципових відмінностей між бесідою та інтерв'ю. Різниця в тому, що в інтерв'ю, найчастіше програмоване, чітко формулюються запитання, фіксується їхня кількість. Процедура інтерв'ю будується за принципом питання - відповідь, а під час бесіди можуть бути монологи.

Близьким до інтерв'ю є анкетування. Анкету, відміну від бесіди та інтерв'ю, можна застосовувати одночасно до великої групи досліджуваних, що дозволяє зібрати більше матеріалу за досить короткий час.

Підготовка анкети. При складанні анкети враховують:

J зміст запитань;

J їхню форму - відкриті і закриті, на останні слід відповісти «так» чи «ні»;

J їхнє формулювання (ясність, без підказування відповіді і т.ін.);

J кількість і порядок запитань.

У педагогічній практиці на анкетування відводять не більше 30-40 хв.

Анкетування може бути усним, письмовим, індивідуальним, груповим, але в будь-якому випадку воно повинно відповідати двом вимогам/

J репрезентативності ;

J однорідності вибірки.

Матеріал анкетування піддають кількісній і якісній обробці.

Цінний матеріал з найрізноманітніших питань дозволяє одержати застосування методу психологічних тестів.

Комп’ютерна тестова діагностика в нормативно орієнтованому тестуванні найбільш повно представлена системою НОРТ. Розробник системи Ерофеєв підкреслює, що користувач системи НОРТ обов'язково повинен знати:

J основні принципи нормативно-орієнтированого тестування;

J типи тестів і сфери їхнього використання;

J основи психометрики (тобто те, у яких одиницях вимірюються у цій системі психологічні якості);

J критерії якості тесту (методи визначення валідності та надійності тесту);

J етичні норми психологічного тестування й особливості ситуацій експертизи та консультування.

Використання тестів у педагогічній психології дає вчителеві багатий матеріал, який не можна одержати іншими методами.

Аналіз продуктів діяльності. Це може бути аналіз самого процесу діяльності та його результатів. Наприклад, докладний аналіз учнівських творів. У ході наукового дослідження цей метод передбачає певну ціль, гіпотезу і способи аналізу кожного специфічного продукту (н.-д., тексту, малюнка, музичного твору).

На аналізі процесу та результату певної діяльності базуються проективні методи, основним завданням яких є розкриття сутності особистості - її прагнень, потреб, спрямованості емоційних станів.

Особливістю проективного методу є те, що досліджуваний дає про себе інформацію, не усвідомлюючи її характеру.

Досить великого поширення набув у педагогічних дослідженнях метод соціометрії. Позитивним у цьому методі є те, що можна досить глибоко визначити структуру стосунків у класі без прямих запитань.

Соціометрія дає важливу інформацію про соціально-психологічний клімат у класі, задоволеність учня своїм становищем у колективі, рівнем своєї успішності, які можуть бути вагомими навчально-виховними факторами.

У педагогічній психології виділяють близнюковий метод - порівняльне вивчення умов розвитку та навчання близнюків.

Розвиток педагогічної психології пов'язаний з методом експерименту. Можливість математичної обробки даних, стандартизація, контрольованість результатів експерименту з боку інших дослідників роблять його найпрогресивнішим методом педагогічної психології.

Існують два різновиди експерименту:

J констатуючий

J формуючий.

Констатуючий експеримент ставить за мету з'ясувати закономірності існування певного психологічного факту, особливості психологічного процесу, особистісних рис, характеристики соц. взаємодії та ін., тобто діагностики, констатації наявності тих чи тих явищ. Мета формуючого експерименту - формування психічних явищ, створення умов не лише для їхнього вияву, а й самої їхньої появи. Залежно від того, з якою метою проводиться формування, експеримент може бути навчаючим або виховуючим. Якщо йдеться про формування певних розумових, перцептивних, мнемічних та інших якостей безпосередньо в ході вивчення, то експеримент називається навчаючим, а якщо метою є формування деяких особистісних рис, то це - виховуючий експеримент.

Формуючий експеримент складається з таких етапів:

J підготовчі процедури;

J попередній зріз;

J власне констатуючий експеримент (тобто діагностика вихідного рівня розвитку явища, що вивчається);

J система впливів на формування цього явища (власне формуючий експеримент);

J підсумкова констатація - діагностика, досягнутого рівня розвитку.

Результати експерименту строго і точно фіксують у спеціальних протоколах, де зазначають прізвище піддослідного, необхідні відомості про нього, число, час, ціль. Дані експерименту обробляють кількісно, піддають якісній інтерпретації. Експеримент може бути індивідуальним, груповим, короткочасним або довготривалим.

Усе розглянуте показує, що педагогічна психологія - багатогранна галузь психологічного знання, врахування особливостей, закономірностей, змісту і методів дослідження який може надати суттєву допомогу в реалізації психолого-педагогічних завдань виховного і розвивального навчання в будь-якій освітній системі.

Слід відмітити етичний аспект використання методів.

Від дослідника може залежати доля дитини, недостатньо розвиненої в розумовому плані. Якщо, використовуючи інтелектуальні тести і не з'ясувавши причини відставання, психолог рекомендує перевести таку дитину із масової школи в допоміжну (для розумово відсталих), він тим самим позбавляє її повноцінного майбутнього. Дитина може бути інтелектуально збереженою, але педагогічно запущеною - з нею мало спілкувалися вдома, недостатньо працювали, отже вона не в змозі самостійно розв'язати тестові задачі.

Не всі дані про розвиток дитини можна повідомляти батькам, вихователям, учителям, іншим дітям. Не можна розголошувати, наприклад, дані соціометрії - це приведе до серії конфліктів у групі, ускладненню становища «відторгнутих».

Що стосується вивчення розвитку дорослої людини, то специфічних методів немає. В основному використовують метод зрізів, який дозволяє встановити вікові зміни і функціонування пам'яті, уваги, мислення та інше.

Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом вікової психології?

2. Що є предметом педагогічної психології?

3. Які основні завдання стоять перед віковою психологією?

4. Які основні завдання стоять перед педагогічною психологією?

5. Назвіть галузі вікової психології.

6. Назвіть розділи педагогічної психології.

7. З якими галузями психології пов'язана вікова психологія?

8. Чи згодні Ви з твердженням, що вікова психологія має найважливіше значення в навчанні та вихованні підростаючих поколінь?

9. Назвіть методи вікової психології.

10. Назвіть методи педагогічної психології.