<<
>>

Психічне як процес

Людині властиві певні психічні процеси, властивості і стани. Майбутній фахівець має усвідомлювати не лише сутність і зміст цих психічних феноменів, а й зважати на сутність їх єдності та розбіжності.

Психічні процеси - це різні форми єдиного цілісного відображення людиною довкілля і себе в ньому. Психічні процеси іноді називають психічними функціями. Здавна психічні процеси поділяють на такі сфери (класи) - пізнавальні, емоційні, вольові.

Психічне як процес - поняття, яке увів у психологію І. М. Сєченов, розкриває основний спосіб існування психічного. Психічне існує як процес - живий, найбільш пластичний, не­перервний, відтак воно розвивається, породжує продукти своєї активності (психічні стани й образи, поняття, почуття, розв’язання або нерозв'язаний задачі тощо).

Психічне як процес не зводиться до зміни послідовності його стадій у часі. Воно фор­мується в безупинній взаємодії, змінюється (діяльність, спілкування тощо) у відносинах людини з довкіллям, повніше відображаючи його динамічність, беручи участь у регуляції всіх дій, вчинків.

Так, мислення - це аналіз, синтез, узагальнення умов, вимог, задач, методів їх розв’язан­ня. У неперервному процесі утворюються перервні розумові операції (логічні, математичні, лінгвістичні тощо), породжувані мисленням. Мислення як процес нерозривно пов’язане з мисленням як діяльністю (з мотивацією, хистом тощо).

На кожній цій стадії психічного розвитку людина здійснює мисленнєвий процес, ви­ходячи з мотивів, що вже склалися, й умінь. Подальше формування мотивів і здібностей, умінь відбувається на його наступних стадіях. При цьому операції мислення, сприймання та інші процеси формуються здебільшого несвідомо.

Однак на рівні особистісного аспекту, наприклад, мислення, сприймання, людина значною мірою свідомо регулює ці пізнавальні процеси. Нерозривний взаємозв’язок усві­домленого і неусвідомленого забезпечує неперервність психічного як процесу. Його непе­рервність виявляється в тісному взаємозв’язку пізнавального й ефективного компонентів будь-якого психічного акту.

Психічні процеси є компонентами діяльності людини, що часто стають особливими діями (перцептивними, мнемічними, мисленнєвими, мовленнєвими, уявними, вольовими та ін.).

Поняття психічного як процесу розкривається у свідомості і діяльності, оскільки психіка людей виявляється і формується в діяльності.

7.2.

<< | >>
Источник: Основи психології : навчальний посібник / Григорій Петрович Вася­нович- К. : Педагогічна думка,2012. - 114 с.. 2012

Еще по теме Психічне як процес:

  1. Воля як психічний процес
  2. Психічне відображення
  3. Загальне поняття про психічний розвиток
  4. Фактори психічного розвитку
  5. Психічний розвиток немовляти
  6. Періодизація психічного розвитку людини
  7. Підходи до вирішення питання про рушійні сили психічного розвитку
  8. Стабільні періоди та кризи в психічному розвитку
  9. Психічний розвиток особистості та його фактори
  10. Психічне новоутворення
  11. Вчинок як осередок психічного
  12. Вчинковий смисл психічних феноменів
  13. Лекція № 15-16. Основні закономірності психічного розвитку
  14. Психічний розвиток дітей раннього віку
  15. Психічний розвиток і формування особистості молодшого школяра
  16. 33. Адіабатний процес. Закон Пуассона
  17. 51. Можливості та межі пізнавального процесу.
  18. Вчинок як рушійна сила розвитку психічних процесів, станів, властивостей особистості
  19. 53. Можливості та межі пізнавального процесу
  20. 42. Етапи процесу ціноутворення