Відірвання інтелігенції від народу в Україні.

Відірвання української інтелігенції від свого українського народу, а тим і від своєї віковічної ду­хової культури, розпач а лося в Україні дуже рано. Уже за литовського часу, від 1386-го року, коли ли­товський король Ягайло поєднав Литву з Польщею, вже з того часу розпочалося насильне запроваджен­ня Католицтва в Україні-Русі.

Друга частина української інтелігенції ні за що не хотіла приймати Католицтва, — і по 1386-му році стала втікати в Московію... І багато-багато втекло її туди!...

Ось оці унії, що пхнули українську інтелігенцію в Католицтво, цілком відірвали її від українського на­роду, а тим самим і від єдиної української народньої православної культури. І народ позостався зо свдєю власною культурою сам.

З бігом часу і позостала українська православ­на інтелігенція також відірвалася від свого народу, і стала сильно хилитися до Росії. Сильну русифіка­цію України розпочав ще цар Петро 1 (| 1725), і цей процес не вгавав і не вгаває аж до наших часів: українська інтелігенція ще з XVIII ст. легко прий­няла російську мову, позаповнювала російські шко­ли, сприйняла до свого дому російську обстанову й російський спосіб життя, і т. ін. 1 цим українська інтелігенція сильно відривалася від віковічної куль­тури свого народу, і в Україні створилося дві куль­турі: віковічна народня „мужицька” і чужа їй „пан­ська” чи інтелігентська.

Народ український безумовно мав свою високо- чеснотну культуру, а інтелігенція й міщани погор- джували нею і звали „мужицькою”.

А з першої половини XIX віку, коли в Росії по­явився сильний руїнний соціялістичний рух, який усе ширшав і міцнішав, українська інтелігенція з го­ловою поєдналася з російською інтелігенцією і прий­няла її ідеологію, сильно пориваючи зо своїм наро­дом, цебто зо своєю народньою віковічною культу­рою. Російська інтелігенція ще з середини XVIII віку покинула свою Церкву, — це саме по-рабському ро­била й інтелігенція українська, тим відкидаючись від самої душі української народньої культури, — Цер­кви.

Але український народ, як окрема нація, хоч і творить свою інтелігенцію, проте л©зостався зо сво­єю в ласкою віковічною культурою, в основі своїй християнською. Український народ довгі віки мав і має свою власну культуру, і всі віки його страшні окупанти: татари, Литва, Польща і Московія-Росія сильно накидають йому свою, українському наро­дові чужу культуру.., Таким чином твориться і діється насильна жорстока трагедія знищення віко­вічної української православної народньої культу­ри...

3.