Новоутворення особистості
Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості: відчуттям дорослості і «Я-концепція». Коли говорять, що дитина дорослішає, мають на увазі становлення її готовності до життя у суспільстві дорослих людей, причому як рівноправного учасника цього життя.
Дитині ще далеко до істинної дорослості - і фізично, і психологічно, і соціально. Вона об'єктивно не може включитися в доросле життя, але намагається наблизитися до нього і претендує на рівні з дорослими права. Нова позиція виявляється в різних сферах, найчастіше - у зовнішності, манерах. Ще зовсім недавно хлопчик, який рухався вільно, легко починає ходити врозвалку, опустивши руки глибоко в кишені і плюючи через плече. У нього можуть з'явитися цигарки й обов'язково - нові висловлювання. Дівчинка починає з ревнощами порівнювати свій одяг та зачіску із зразками, які вона бачить на вулиці, обгортках журналів, виливаючи на маму емоції з приводу якихось розходжень.Зовнішній вигляд підлітка часто стає джерелом постійних непорозумінь, навіть конфліктів у сім'ї. Наслідування дорослих іде і по лінії розваг, романтичних стосунків. Незалежно від змісту цих стосунків наслідується «доросла» форма: побачення, записки, поїздки за місто, дискотеки і т. ін.
Поруч з зовнішніми, об'єктивними виявами дорослості виникає і почуття дорослості - ставлення підлітка до себе як до дорослого, відчуття та усвідомлення себе якоюсь мірою дорослою людиною. Ця сторона дорослості вважається центральним новоутворенням молодшого підліткового віку (11-13 років).
Як виявляється почуття дорослості в підлітка?
Перш за все, у бажанні, щоб усі - і дорослі і ровесники - ставилися до нього не як до маленького, а як до дорослого. Він претендує на рівноправність у стосунках зі старшими і йде на конфлікти, відстоюючи свою «дорослу» позицію. Почуття дорослості виявляється і в намаганні бути самостійним, в бажанні відмежувати деякі сторони свого життя від втручання дорослих.
Це стосується питань зовнішності, стосунків з ровесниками, інколи навчання.Почуття дорослості пов'язано з етичними нормами поведінки, які засвоюють діти в цей час. З'являється моральний «кодекс», що дає підліткам чіткий стиль поведінки у дружніх стосунках з ровесниками.
Однак варто зауважити, що зводити почуття дорослості лише до бажання наслідувати дорослих, хоча це справді має місце в поведінці підлітків, - це обмежуватися лише зовнішнім боком явища, не розкриваючи його психологічної сутності. Підліток суб'єктивно пов'язує дорослість не стільки з наслідуванням, скільки із приналежністю до світу дорослих (Д. І. Фельдштейн). Підліток намагається посісти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв'язку з цією соціальною позицією.
Об'єктивної дорослості в підлітка ще немає. Суб'єктивно ж вона виявляється:
1. В емансипації від батьків. Підлітки вимагають суверенності, незалежності, поваги до своїх таємниць. Виділяються сфери впливу батьків і однолітків. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, дозвілля, вирішення шкільних та матеріальних проблем підлітки більше орієнтуються не на батьків, а на однолітків. Однак у їхньому ставленні до фундаментальних аспектів соціального життя головним усе ж таки залишається вплив батьків.
2. У новому ставленні до навчання. У підлітків розвивається прагнення до самоосвіти, причому часто не пов'язане з навчанням у школі. Багато хто стає байдужим до оцінок. Іноді спостерігається розходження між інтелектуальними можливостями й успіхами в школі: можливості високі, а успіхи низькі.
3. У романтичних стосунках з однолітками іншої статі. Тут має значення не стільки факт симпатії, скільки форма стосунків, запозичена в дорослих (побачення, розваги тощо).
4. У зовнішньому вигляді й манері одягатися. Підліток прагне визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні передумови - і фізичні, й інтелектуальні, й соціальні.
Лише в спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємини з дорослим (й однолітками також) відповідали б претензіям та потребам підлітків. Провідною діяльністю в цей період стає інтимно-особистісне спілкування.Після пошуків себе, особистісної нестабільності в підлітка формується «Я-концепція» - система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, образів «Я».
Приблизно в 11-12 р. виникає інтерес до свого внутрішнього світу, а потім відбувається поступове ускладнення і поглиблення самопізнання. Підліток відкриває для себе свій внутрішній світ. Складні переживання, пов'язані з новими стосунками, свої особистісні якості, вчинки аналізує пристрасно; хоче зрозуміти, який він на справді, і уявляє, яким би він хотів бути.
Самоаналіз, іноді надмірний, який переходить у «самокопання», приводить до незадоволення собою. Самооцінка стає низькою за своїм загальним рівнем і нестійкою.
Підлітки, вивчаючи себе, уявляють, що інші люди також постійно спостерігають за ними, оцінюють їх.
Пізнання себе, своїх різних якостей спричиняє формування когнітивного (пізнавального) компоненту «Я-концепції». З ним пов'язані ще два - оцінковий і поведінковий. Для підлітка важливо не тільки знати, який він насправді, а й наскільки значимі його індивідуальні можливості. Оцінка своїх якостей залежить від системи цінностей, що складаються головним чином завдяки впливу сім'ї і ровесникам. Тому різні підлітки тому по-різному переживають відсутність краси, блискучого інтелекту чи фізичної сили.
Окрім реального «Я», «Я-концепція» включає в себе й ідеальне «Я». При високому рівні домагань та недостатньому усвідомленні своїх можливостей ідеальне «Я» може значно відрізнятися від реального. Тоді розрив між ідеальним образом і справжнім станом призводить до невпевненості в собі, що зовнішньо може виражатися в образливості, агресивності, впертості. Коли ідеальний образ є осяжним, він стимулює до самовиховання.
У кінці підліткового віку уявлення про себе стабілізуються і утворюють цілісну систему - «Я-концепцію».
3.3.
Еще по теме Новоутворення особистості:
- Психологічна структура особистості. Концепція динамічної функціональної особистості К. К. Платонова
- Психічне новоутворення
- Лекція 3-4. Проблема особистості у психології. Спрямованість як провідна підструктура особистості
- Формування особистості підлітка
- Духовність особистості в контексті онтогенезу
- Духовне вдосконалення особистості: мотиваційна складова
- Сучасний стан розробки проблеми пошуку сенсу життя особистості
- Проблема біологічного і соціального в особистості
- Мотиваційна сфера та її роль у духовному розвитку особистості
- Дослідження особливостей мотиваційної сфери особистості в контексті її духовного розвитку
- Індивідуально-психологічні особливості як основа духовного розвитку особистості
- Чи є творчість атрибутом особистості?
- Розділ 7. ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА У ДУХОВНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ
- Спрямованість особистості та її складові: потреби, мотиви, переконання, інтереси, ідеали, світогляд
- Духовність особистості в контексті онтогенезу та індивідуально-психологічних особливостей
- Механізми формування духовних цінностей особистості
- Теоретико-методологічні основи дослідження вікових та індивідуально-психологічних особливостей як чинника духовного розвитку особистості
- Наукові основи дослідження вікових та індивідуально-психологічних особливостей як чинника духовного розвитку особистості