Передракові захворювання

Передракові захворювання губи можна умовно розділити на дві великі групи: облігатні передраки з частотою маліг­нізації 15-30% (бородавчастий передрак, обмежений гіпер- кератоз, хейліт Манганотті) і факультативні передраки (верукозна лейкоплакія, кератоакантома, шкірний ріг, па­пілома з озлоякісненням, ерозивно-виразкова і гіперкера- тозна форми червоного вовчака і червоного плоского ли­шаю, постпроменевий хейліт), імовірність малігнізації яких не перевищує 6-10%.

Фоновими процесами для раку губи є : плоскі лейкоп­лакії, хронічні виразки і тріщини губ, атмосферний та актинічний хейліти. Найчастіше зустрічаються обмежений гіперкератоз — ділянки лейкоплакії з плоскими або рогови­ми виступами і папіломи з ворсинчастою чи шорсткуватою поверхнею, іноді покритою роговими масами (папілома зі зроговінням).

Порожнина рота добре доступна для огляду й ощупуван­ня, що є сприятливою умовою для ранньої діагностики передракових станів і раку. Серед передракових захворю­вань порожнини рота найчасті-шими є:

— лейкоплакія — плоскі, білуватого забарвлення ділянки слизової оболонки, гладкі і м’якої консистенції при паль­пації; плоскі лейкоплакії іноді можуть не змінюватися протягом багатьох місяців;

— лейкокератоз — розростання плоского епітелію, повер­хневі шари якого мають схильність до зроговіння, а глибокі — до розростання поліморфних клітин з мітозами, при огляді — це, як правило, різної форми і величини білуваті плями, які трохи піднімаються над слизовою оболонкою язика, щоки і м’якого піднебіння, щільнуватої консистенції із шорсткуватою поверхнею, у ряді випадків з бородавчас­тими розростаннями, тріщинами і виразками, дуже підоз­рілими на рак.

— папіломатоз — сосочкові розростання сполучної тка­нини з великою кількістю судин, зовні покриті багатоша­ровим плоским епітелієм; у більшості випадків папіломи розвиваються завдяки посиленому росту лейкокератозів, тому епітелій папіломи схильний до зроговіння, білуватого забарвлення, зі схильністю до запалення, некрозу і виразок;

— хронічні виразки і тріщини, що розвиваються від пролежнів, які викликають зубні протези, або від хронічних пошкоджень коренями гострих каріозних зубів.

Основним методом лікування передракових захворювань слизової оболонки порожнини рота і губи є хірургічний і, у тому числі, електрокоагуляція і кріохірургія. У випадках, коли процес займає значну частину органа, можна здійсни­ти поетапну електрокоагуляцію окремих ділянок ураження. У тих випадках, коли можливі причини утворення виразки або тріщини усунені, а консервативне лікування протягом 10-15 днів не призвело до ефекту, варто запідозрити рак. І тому, що іноді важко діагностувати початок розвитку раку, то в цих випадках варто удатися до цитологічного дослід­ження пунктату і мазків-відбитків або до біопсії. У зв’язку з тим, що у хворих з передпухлинними ураженнями слизо­вої оболонки порожнини рота захворювання протікає хро­нічно і має схильність до рецидивів, такі хворі підлягають диспансеризації.