Діяльність молодіжних громадських організацій як складова процесу демократизації суспільства

(Ю. Й. Поліщук)

Розгортання процесу побудови громадянського суспільства сприяє підвищенню громадянської активності молодого покоління і його організацій. З другого боку, активізація молодіжних громадських організацій чинить позитивний вплив на подальші процеси демократизації соціуму.

Отже, діяльність сучасних громадських молодіжних об’єднань має пряме відношення до процесу демократизації суспільства, а тому виникає необхідність вивчення особливостей участі членів спілок молоді у зазначеному процесі. Відповідно, створення концепції участі молодіжних організацій в суспільних процесах, на нашу думку, має відображати об’єктивні закономірності виникнення та існування молодіжного руху, буття та розвитку цього соціального і виховного феномену, а також його впливу на життя суспільства. У зв’язку з цим трактування ролі громадських молодіжних об’єднань як суспільного інституту постає методологічним підґрунтям організації дослідження ролі і значення українського молодіжного руху як агента соціалізації молодого покоління.

За роки незалежності України національний молодіжний рух пройшов значний шлях свого становлення і розвитку. Нинішні громадські молодіжні об’єднання відзначаються різноманітністю як за напрямами діяльності, так і за ідеологічними вподобаннями. У сучасній Україні функціонує більше ста громадських молодіжних організацій, що претендують на статус всеукраїнських, і кілька сотень регіональних та місцевих формувань.

На відміну від колишнього комсомолу, для нинішнього українського молодіжного руху характерним є те, що громадські молодіжні об’єднання невеликі за своїм складом.

За даними соціологічних досліджень, проведених Українським інститутом соціальних досліджень серед молоді Дніпропетровщини, на запитання: “Чи знаєте Ви щось про існування і діяльність громадських молодіжних організацій в Україні і, зокрема, у вашій області? 82% респондентів відповіли негативно. Відповідно, тільки 18% осіб у віці 14— 28 років знають про існування деяких громадських молодіжних об’єднань. Із них лише 4% заявили про свою належність до одного з молодіжних формувань. Такі тенденції загалом характерні і для інших областей України [10, с. 53].

Молодіжні організації країни репрезентують сьогодні майже весь традиційний політичний спектр: від ультра лівих (неокомуністичних) до ультра націоналістичних молодіжних формувань. Так, зокрема, заявили про себе, з одного боку, Київський обласний комітет Всесоюзної Молодої Гвардії Більшовиків — молодіжне відділення відновленої ВКП (б), Революційна комуністична молодь, “Робітничий супротив”, Комбінат революційних мистецтв, а з другого — діють такі організації, як: Братство “Східний Хрест”, Легіон Нового Ладу, Молодіжна Ліга Харківщини, “Тризуб імені С. Бандери”, Слов’янський Опір, що об’єднують молодих радикалів.

Існує проблема упорядкування вживання термінів “громадська молодіжна організація”, “громадське молодіжне об’єднання”, “спілка молоді” та інших. Вважаємо, що наразі видається правомірним та обґрунтованим одночасне і паралельне їхнє використання. Зумовлюється це кількома обставинами. По-перше, самі організовані молодіжні формування мають офіційну назву “асоціація”, “альянс”, “братство”, “комітет”, “ліга”, “організація”, “об’єднання”, “рада”, “товариство” чи “спілка молоді”.

Використання різних термінів щодо одних і тих самих молодіжних формувань зумовлено також різними підходами до спроб класифікувати громадські молодіжні об’єднання. Так, зокрема, один із підходів зумовлений тим, що одну із класифікацій науковці створили на підставі нормативно— юридичного характеру та особливостей функціонування молодіжних формувань.

Для іншого підходу характерною є спроба класифікувати громадські молодіжні об’єднання на підставі їхніх соціальних особливостей і соціально—економічної природи.

Третій підхід пов’язаний із прагненням до

загальнополітичного аналізу молодіжних структур.

Для четвертого напрямку характерним є те, що громадські молодіжні об’єднання намагаються класифікувати з урахуванням психолого—педагогічних або морально-етичних аспектів їхньої діяльності.

Сучасні громадські молодіжні об’єднання можна загалом поділити на політизовані і деполітизовані. У своїй праці “Социология молодёжи” М. Головатий класифікує молодіжні організації таким чином:

“- організації молоді, які абсолютно деполітизовані, тобто в їхній склад входять молоді люди, які мають далеко не однакові ідейні орієнтації, займають різні політичні позиції. Базисом такої організації є матеріальна і організаційно-кадрова основи;

— високо політизовані молодіжні організації.

— організації молоді, які не орієнтуються на які—небудь “дорослі” формування партії, рухи, фракції. При наявності своїх програм, статуту, політичних цілей і завдань, кадрів, матеріальної бази такі організації, по суті, є не що інше, як так звані молодіжні партії (феномен молодіжних політичних партій не вивчений достатньо глибоко і в сучасній літературі практично сьогодні не розкритий);

— організації молоді, які не мають ніякої політичної основи. Вони на ділі займаються головним чином вирішенням соціально—економічних, культурно—художніх, побутових проблем молоді. Цей тип організацій у світі чи не найбільш поширений” [90, c. 139-140].

Наявність в Україні значного числа політизованих молодіжних організацій пояснюється, з одного боку, тим, що це в чомусь об’єктивний процес — у країні продовжується становлення багатопартійності, існує велика кількість партій, члени яких прямо або опосередковано впливають на молодіжний рух. Разом з тим обнадіює те, що загальносвітова тенденція характеризується поступовим падінням інтересу молоді до політики та ідеології, а, відповідно, і скороченням числа політизованих молодіжних організацій.

Отже, до всеукраїнських молодіжних організацій, діяльність яких має активний суспільний характер належать такі:

Спілка Молодіжних Організацій України (СМОУ).

“Мета та завдання СМОУ:

2.1. Основна мета СМОУ — сприяння самореалізації молодої людини, її соціальному захисту, вираженню інтересів членів організації.

2.2. Діяльність СМОУ спрямована на вирішення наступних основних завдань: згуртування молоді на побудову суверенної демократичної України; участь у формуванні та реалізації державної молодіжної політики; сприяння створенню умов для участі молоді у вирішенні власних проблем, в тому числі шляхом підтримки і розвитку молодіжного підприємництва” [267].

СМОУ функціонує на основі колективного членства.

Як видно із переліку колективних членів СМОУ, організація соціально—педагогічної діяльності цієї Спілки досить багатогранна. Зокрема, варто виділити опікунсько— виховний аспект діяльності, адже колективним членом цього громадського молодіжного об’єднання є Асоціація учнівської молоді України, з якою активно співробітничають (опікуються нею) більш “дорослі” організації. Це знаходить своє відображення в організації відпочинку членів Асоціації в польових літніх таборах, у стаціонарному таборі “Молода гвардія” (м. Одеса), спільних акцій і заходів суспільно корисного і благодійного спрямування, у створенні умов для занять технічною творчістю, спортом, туризмом тощо.

Важливим соціально—педагогічним аспектом діяльності СМОУ є пошукова робота. Основна організуюча роль тут належить Асоціації молодіжних пошукових об’єднань “Обеліск” та Українському фонду пошуку. До своєї роботи, участі в пошукових експедиціях, до створення куточків, кімнат і музеїв Пам’яті ці молодіжні об’єднання залучають також і членів Асоціації учнівської молоді України, що надає зазначеним акціям патріотично—виховуючого характеру. Так, у ході проведення трьох Всеукраїнських Вахт Пам’яті було знайдено і з пошаною поховано 3,5 тисячі загиблих бійців і командирів Радянської армії; спільно з Інститутом прикладної інформатики створено інформаційний банк даних на 90 тисяч співвітчизників, котрі загинули чи пропали без вісті у роки Великої Вітчизняної війни [267, c. 118].

Всеукраїнська Асоціація “Укрмолодьжитло” Причиною, що спонукала групу молодих людей до заснування цього об’єднання, стала гострота житлової проблеми для молодих сімей.

У цей же час була створена Асоціація МЖК України, яка допомагала розвиткові руху на місцях, а також готувала пропозиції для подальшого будівництва житла силами МЖК і Асоціацією МЖКУ і вносила їх у робочу групу при Уряді.

У 1995 році вони об’єдналися і створили молодіжну Всеукраїнську Асоціацію “Укрмолодьжитло”. Нині до складу Асоціації входить більше 50 МЖК, які об’єднані у 14 обласних відділень.

Упродовж минулого десятиріччя цією спілкою молоді було набуто значного досвіду як в організації і здісненні житлового будівництва, так і у створенні органів житлового самоврядування з метою експлуатації та утримання житлового фонду. За ці роки структурами Молодіжних житлових комплексів було збудовано та реконструйовано близько 3,2 млн. кв. м. загальної площі житлових будинків (63 тисячі квартир і 852 індивідуальних будинків).

У рамках здійснення суспільно корисної діяльності Асоціацією збудовано 25 дитячих садків, 24 школи та

18 спортивно—оздоровчих комплексів [337].

Асоціація розвиває і міжнародні зв’язки. Нещодавно створена Міжнародна Асоціація МЖК “Довкілля”, членом якої стало і “Укрмолодьжитло”.

З метою залучення додаткових інвестицій у будівництво житла при асоціації створено Кредитну спілку Укрмолодьжитлокредит”, яка залучені кошти інвестуватиме у виробництво.

Асоціація трудових об'єднань молоді України (АТОМУ). Основною метою діяльності організації є створення системи соціально—економічної та соціально—психологічної адаптації молоді через сприяння працевлаштуванню. Головні завдання Асоціації: “Вироблення пропозицій щодо розробки механізмів гнучкого державного програмно—цільового управління соціально—економічною та соціально—психологічною адаптацією молоді України; створення всеукраїнської інформаційної комп’ютерної мережі “Молодіжні трудові ресурси”; створення мережі штабів студентських загонів, молодіжних бізнес—центрів, молодіжних бірж праці тощо; організація руху добровільних трудових об’єднань молоді (студентських, трудових, наукових, соціальних загонів, трудових об’єднань старшокласників, учнівських таборів праці тощо); соціальна підтримка безробітної молоді (створення молодіжних клубів безробітних, залучення їх до громадських робіт, створення для них робочих місць тощо); організація програмно—цільового фінансування та кредитування молоді з метою вирішення проблеми її працевлаштування після закінчення навчання, в тому числі і для створення підприємницьких структур; розробка пропозицій стосовно внесення змін у нормативно—правову базу діяльності тимчасових добровільних трудових об’єднань молоді” [251].

За роки свого існування Асоціацією проведено ряд заходів, спрямованих на виконання зазначених завдань: Перші Всеукраїнські збори учасників трудових об’єднань молоді (м. Луганськ, листопад 2000 р.), Перший Київський міський Фестиваль трудових об’єднань старшокласників (Київ, червень 2001 р.), Регіональний Фестиваль учасників трудових об’єднань молоді (м. Харків, серпень 2002 р.), Фестиваль молодіжних трудових загонів Луганщини (м. Луганськ, липень 2002 р.), Другий Київський міський Фестиваль трудових об’єднань старшокласників (м. Київ, червень 2002 р.) [251].

До молодіжних організацій, які в основу своєї діяльності ставлять розвиток міжнародного молодіжного співробітництва, варто насамперед віднести “Клуб Міжнародного молодіжного співробітництва “Мандри” (КММСМ).

Основною метою діяльності Клубу є представництво, реалізація та захист молодими людьми — членами Спілки — своїх соціальних, економічних, професійних прав, інтересів та свобод; створення передумов для розширення зв’язків і співробітництва з молоддю розвинутих країн світу; всебічне сприяння інтеграції молодіжного руху України у загальносвітовий.

Діяльність КММСМ полягає в організації та проведенні семінарів, симпозіумів, конференцій з проблем міжнародного молодіжного співробітництва; сприянні впровадженню прогресивних форм самоосвіти з метою підвищення членами Клубу власного професійного рівня; організації та участі у навчально—пізнавальних програмах для молоді України з подальшою практикою та стажуванням за кордоном; розробці та реалізації проектів міжнародного обміну між вищими навчальними закладами України та навчальними закладами іноземних держав.

Клуб співробітничає з Німецько—французьким молодіж­ним фондом, Молодіжним Союзом Німеччини, Європейською федерацією молодіжних сервісних організацій та представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні [72].

Асоціація студентів—медиків України АСМУ) також активно співробітничає із зарубіжною молоддю, зокрема, з Міжнародною федерацією асоціацій студентів-медиків. Так, під егідою Комітету з професійних обмінів цієї Спілки щорічно відбуваються обміни студентами-медиками за сприяння АСМУ та навчальних закладів медичного спрямування Німеччини, Швейцарії, Данії, Іспанії, Греції, Болгарії, Польщі, Чехії, Словаччини та Словенії [340].

Український фонд міжнародного молодіжного

співробітництва (УФММС) “Лідер” був створений у серпні 1991 року. Його заснуванню сприяли: Міністерство України у справах молоді і спорту, Національний олімпійський комітет, Академія Наук України, Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, агропромбанк “Україна”, міжнародне туристичне бюро “Супутник”, компанія “Торговий дім”.

Зазначене молодіжне об’єднання було створено з метою реалізації завдань державної молодіжної політики,

подальшого розвитку співробітництва у різних сферах життя між молоддю України та Українського співробітництва інтелектуальне збагачення розкриття особистих здібностей юнаків та дівчат, досягається через реалізацію довготермінових програм: “Інтелект”, “Молодь за економічний прогрес”, “Молодь і політика”, “Молодь і культура”, “Молодь та екологія”.

зарубіжних країн. Діяльність міжнародного молодіжного “Лідер” спрямована на молодого покоління України, юнаків та дівчат, що через реалізацію довготермінових Молодь за економічний прогрес”,

фонду

(УФММС)

УФММС “Лідер” підтримує традиційні партнерські контакти з молодіжними організаціями з Австрії, Італії, Німеччини, Польщі, Угорщини; разом з міжнародною молодіжною організацією “Натур фройнде югент” Фонд реалізує довгострокову благодійницьку програму з питань соціальної допомоги багатодітним сім’ям.

“Лідер” є одним із засновників Всеукраїнського конкурсу молодих виконавців української естрадної пісні імені В. Івасюка, Всеукраїнського телевізійного кінофестивалю дітей та юнацтва, організатором цілої низки художніх виставок та дитячих конкурсів [267, с. 180].

“Метою діяльності Фонду є створення сприятливих умов та ефективного механізму розкриття інтелектуального та духовного потенціалу молодих людей, їх особливих здібностей; надання організаційно—фінансової підтримки організаціям у реалізації проектів і програм спрямованих на підвищення інтелектуального та професійно-технічного рівня молодого покоління України” [267, с. 181].

Завдання і форми діяльності УФММС “Лідер” визначені таким чином: “сприяння розвитку економічних, культурних та гуманітарних зв’язків різноманітних молодіжних організацій з формування досвіду гуманітарної діяльності молоді; всебічна підтримка молоді в розробці та здійсненні прогресивних ідей у різноманітних галузях людської діяльності; фінансування та матеріально-технічне забезпечення культурних, освітніх, науково-дослідних та благодійних програм, спрямованих на консолідацію, інтеграцію та духовний розвиток молодого покоління; організація та фінансування молодіжних конференцій, зустрічей, семінарів, будь-яких інших видів співробітництва перспективних лідерів молодіжних організацій та їхньої діяльності; надання премій за внесок у розширення гуманітарного співробітництва між молоддю різних країн, реалізацію проектів та програм Фонду” [266, с. 181].

Всеукраїнським громадським об’єднанням, діяльність якого має своєрідне соціальне спрямування, є Молодіжний інформаційний центр “ЄВРОклуби за інтересами; проводить незалежні соціологічні дослідження, вивчає громадську думку молоді стосовно актуальних соціально—економічних і політичних питань; співпрацює із зарубіжними молодіжними організаціями, укладає з ними відповідні угоди; займається видавничою діяльністю; у колі її інтересів також турбота про молоді сім’ї, доброчинна діяльність і милосердя, надання молодим людям допомоги у працевлаштуванні; організація молодіжного дозвілля, концертів, фестивалів, туристичних походів і літніх таборів [267].

Всеукраїнське громадське об’єднання “Фонд Молода Україна” (ФМУ). Метою діяльності ФМУ є сприяння розвитку в Україні молодіжного руху та його інтеграція в міжнародний молодіжний рух, захист соціальних, економічних, політичних, творчих та інших прав та інтересів своїх членів.

Завдання об’єднання: сприяти залученню молодих громадян до державотворчого процесу та процесу становлення громадянського суспільства в Україні; сприяння соціальній адаптації молодих людей до умов ринкової економіки, створення умов для їхнього саморозвитку і самореалізації; залучення молоді до вирішення суспільних проблем; сприяння і участь у формуванні та реалізації загальнонаціональних молодіжних програм [341].

ФМУ здійснює свою соціально—педагогічну діяльність за такими напрямами: підтримує зв’язки з національними і зарубіжними громадськими молодіжними об’єднаннями та бере участь у реалізації спільних проектів; здійснює благодійницьку діяльність, а саме: надає соціальну допомогу соціально незахищеним молодим українським громадянам, зокрема, молодим інвалідам, ветеранам війни в Афганістані, молодим людям, котрі постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АС; проводить різноманітні семінари, симпозіуми, конференції, “круглі столи” з проблем

покращання соціального становища молодого покоління [341].

Всеукраїнське громадське об’єднання “Фонд підтримки молодіжних демократичних ініціатив” (ФПМДІ). До основних завдань, які ставить перед собою це об’єднання, належить сприяння політичній, економічній та культурній інтеграції України в Європейське Співтовариство; саморозвитку і самореалізації наукового, творчого, політичного потенціалу своїх членів; формуванню у молоді громадянської, ділової, міжнародної активності та потреби у здійсненні благодійницької діяльності; переходу українських вищих навчальних закладів на викладання за європейськими стандартами вищої освіти [343].

Протягом 2004-2007 років Фондом реалізовано низку комплексних заходів та проектів, серед них:

- Програма щодо залучення молоді до участі у виборах Президента України “Зроби крок до Європи! Просто проголосуй” (2005 р.);

- Всеукраїнська агітаційна кампанія “Україна -

європейський вибір” (2007-2008 рр.);

- підготовка і видання за сприяння управління в справах сім’ї та молоді Київської міської державної адміністрації книги “Тисячоліття та ХХ століття очима української молоді” (2001 р.);

- Програма “Молоді лідери і реформа місцевого

самоврядування” (за підтримки Польсько-американсько-

української ініціативи про співпрацю (2006-2008 рр.).

ФПМДІ займається також науковою, освітньою діяльністю, організовує і проводить теоретичні та науково—практичні конференції; для студентської молоді та старшокласників проводяться диспути, тематичні “круглі столи”, зустрічі з видатними вченими, політичними діячами, митцями, відомими підприємцями; займається видавничою діяльністю; здійснює незалежні соціологічні дослідження [343].

Також високу громадську активність проявляє Всеукраїнське громадське об’єднання “Молодь проти корупції” (МПК).

Метою зазначеного об’єднання є впровадження програм, спрямованих на забезпечення прозорості роботи державного апарату для громадськості, відкритості всіх стадій розробки і прийняття рішень посадовими особами [394]. З цією метою члени МПК пропонують, зокрема, впровадження практики розміщення проектів рішень з коментарями експертів, альтернативними пропозиціями на спеціальних, відкритих для громадян, інформаційних сайтах парламенту і виконавчих органів влади всіх рівнів. Як вважають члени МПК, громадська дискусія з важливих нормативно—правових актів має відбуватися ще до їх прийняття.

Не менш важливим своїм завданням об’єднання “Молодь проти корупції” вважає необхідність стимулювання формування в Україні конкурентного політичного середовища, коли різні політичні сили будуть зацікавлені в публічному викритті зловживань діячів—конкурентів, і вимагатимуть звітності і прозорості від тих, хто отримує право приймати рішення.

На виконання зазначених цілей МПК започаткувала програму “Правовий волонтерський рух”, спрямовану на залучення студентів—правників до надання юридичної консультативної допомоги тим громадянам, чиї права порушуються, і які не володіють достатніми знаннями, щоб використати чинні законні механізми їх поновлення. Ця програма є комплексною і її розвиток передбачає не лише розширення кола її учасників, але й регулярний випуск періодичних видань, короткометражних телевізійних програм, проведення тематичних “круглих столів” і тренінг—семінарів для волонтерів [333].

Спілка Українська соціал-демократична молодь” (УСДМ) - самостійне громадське об’єднання, а не підрозділ чи філія Соціал-демократичної партії. УСДМ, разом з Народно­демократичною лігою молоді, має найбільш розгалужену мережу обласних, міських та районних осередків.

Метою Спілки є задоволення та захист спільних інтересів своїх членів; сприяння еволюційному розвитку України в напрямку розбудови демократичної держави, поширенню економічної і політичної свободи, утвердженню соціальної справедливості і людської солідарності.

УСДМ ставить перед собою такі завдання: пропаганда і поширення соціально-демократичних ідей у молодіжному середовищі; сприяння прогресивним реформам в Україні та участь в їх реалізації; всебічне сприяння розбудові правового громадянського суспільства в Україні шляхом співробітництва з іншими громадськими організаціями і молодіжними структурами; відстоювання законних інтересів молоді засобами передбаченими чинним законодавством України; сприяння культурному розвитку і духовному збагаченню української молоді [267, с. 131-132].

УСДМ є активним учасником міжнародного молодіжного соціал-демократичного руху. З 1993 року УСДМ - член Міжнародного союзу соціалістичної молоді (IUSY). Спілка є одним із ініціаторів Київського процесу - постійного діалогу між молодіжними організаціями соціал-демократичного спрямування країн Центральної та Східної Європи.

Значну частину діяльності Спілки складає волонтерська робота і благодійництво. Так, наприкінці 2006 року Правлінням УСДМ було розроблено програму підтримки обдарованої молоді, яка включає в себе механізм надання довгострокових кредитів соціально незахищеній молоді для здобуття вищої освіти.

У зазначеному контексті Спілка активно співпрацює з міжнародними благодійними організаціями. Зокрема, у березні-квітні 2007 року спільно з Молодіжним центром служби технічної допомоги Баварії надана гуманітарна допомога школам-інтернатам для дітей-сиріт Київської та Чернігівської областей. Співпрацює УСДМ і з молодіжними об’єднаннями з інших країн. Так, на Закарпатті у 2005 році відбулася зустріч лідерів молодіжного соціал-демократичного руху України та Угорщини, під час якої були розроблені та узгоджені спільні молодіжні програми (освітні, з працевлаштування молоді, культурологічного характеру, розвитку молодіжного підприємництва, молодіжного фермерства тощо) [338].

Всеукраїнське громадське об’єднання “Народно­демократична ліга молоді” (НДЛМ) має на меті: здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист соціальних, економічних, політичних, творчих та інших інтересів і прав своїх членів; сприяння залученню якнайширших верств молоді до розбудови в Україні демократичної, правової держави і громадянського суспільства [393].

Діяльність НДЛМ охоплює як суспільно-політичну, так і соціально—економічну та гуманітарну сфери. На всеукраїнському рівні Лігою розроблено і втілюється в життя п’ять програм: “Україна ХХІ століття — країна нашої мрії”; “НДЛМ — за здоровий спосіб життя”; “НДЛМ — за розвиток молодіжного підприємництва”; “НДЛМ — за робочі місця для молоді”; Студентленд — фестиваль молоді і студентства”.

Метою програми “Україна ХХІ століття — країна нашої мрії” є сприяння формуванню в молоді системи світоглядних цінностей, за допомогою яких кожна молода людина зможе самостійно аналізувати соціально—економічні і політичні реалії та оцінювати діяльність політичних партій і рухів. У межах реалізації цієї програми були проведені всеукраїнські творчі конкурси: “Нова Україна — країна моєї мрії” (2000 р.); “Якби Президентом був обраний Я...” (2004 р.), “Освіта в Україні ХХІ століття” (2006 р.), “Єдина Україна — країна наших мрій” (2008 р.).

У межах програми “НДЛМ — за здоровий спосіб життя” Ліга проводить комплекс різноманітних заходів з метою пропаганди у молодіжному середовищі здорового способу життя, сприяння відродженню системи масової фізкультури, спорту і туризму, боротьби з наркоманією та алкоголізмом серед молоді тощо. Активне співробітництво з цих питань налагоджено з Міністерством України у справах сім’ї та молоді, Федерацією футболу України, Державним Центром соціальних служб для молоді, всеукраїнським об’єднанням демократичних сил “Злагода”. Серед найбільш відомих проектів цієї програми варто назвати турнір з міні-футболу серед студентських команд на Кубок Президента України, який проводиться щорічно, починаючи з 1999 року.

Щодо програми “НДЛМ — за розвиток молодіжного підприємництва”, то, виходячи з необхідності обговорення та розв’язання численних проблем, пов’язаних із молодіжним підприємництвом, створенням відповідної законодавчої бази та з метою залучення до співпраці молодих бізнесменів та ділових людей з різних регіонів України, відпрацьовується за сприянням Української спілки промисловців та підприємців ідея створення Всеукраїнського Клубу молодих підприємців.

Метою програми “НДЛМ — за робочі місця для молоді” є пошук шляхів та можливостей працевлаштування молодих людей, забезпечення громадської підтримки інноваційних проектів щодо гарантування першого робочого місця тощо. Зокрема, у Ліги налагоджується співпраця з державними центрами зайнятості та зацікавленими комерційними структурами. В межах зазначеної програми започатковано реалізацію проекту “Молодіжна біржа праці”.

Програма “Студентленд — фестиваль молоді і студентства” реалізується як постійно діючий фестиваль молодіжних організацій, як форма співробітництва різноманітних молодіжних структур у культурно—мистецькій, ігровій, просвітницькій та інших формах. Зокрема, досить значного резонансу в студентському середовищі набули проект “Студентська республіка”, основною метою якого є популяризація серед молоді демократичної процедури голосування та сприяння розвитку студентського самоврядування, а також всеукраїнський фестиваль “Нівроку”, що має на меті популяризацію в молодіжному середовищі духовно—культурної спадщини українського народу. На сьогодні НДЛМ має на місцях 818 осередків і об’єднує понад 30 тисяч молодих людей [249].

Соціал—демократичний молодіжний альянс України (СДМАУ) було створено у 2002 році. Завдання СДМАУ: домагатися, щоб соціально—демократичні ідеї стали надбанням різних верств населення, особливо молоді; сприяти співпраці всіх гілок влади в інтересах переважної більшості населення України [332].

Діяльність Альянсу є різноплановою і спрямована передусім на захист і задоволення інтересів та потреб усіх категорій молоді. Так, варто зазначити, СДМАУ стала ініціатором створення громадського комітету “Відродимо село — силами молоді”, до якого увійшли чотирнадцять всеукраїнських громадських молодіжних об’єднань.

Альянс розробляє і впроваджує в життя всеукраїнські та регіональні соціальні проекти, займається благодійницькою діяльністю, популяризацією здорового способу життя, бере активну участь у пропаганді цінностей демократичного правового суспільства [332].

Соціалістичний Конгрес Молоді (СКМ). Зазначене об’єднання створене в 1994 році з метою захисту інтересів молоді, консолідації молодих демократичних сил і гармонізації відносин у суспільстві на основі практичного втілення принципу соціальної справедливості.

Основні завдання СКМ: побудова і зміцнення соціально зорієнтованої, правової демократичної держави, в якій насамперед молодь матиме можливість брати на себе відповідальність за свою власну долю і за долю всього українського співтовариства; боротьба за відродження ефективного вітчизняного виробництва і підтримка молодіжного підприємництва з використанням новітніх технологій; забезпечення молоді роботою, студентів гідною стипендією, молодих родин — соціальною підтримкою, житлом; здійснення благодійницької діяльності, зокрема адресної допомоги молодим інвалідам, ВІЛ—інфікованим, хворим на СНІД, молодим наркоманам, безпритульним дітям.

Конгрес реалізує такі програми: “Біржа праці”; “Молодь і дозвілля”; “Соціальна адаптація неповнолітніх, котрі вчинили злочин”; “Молодь, її конституційні права та обов’язки”; “Волонтерська допомога”.

СКМ — ініціатор проведення всеукраїнського фестивалю молодіжних організацій “Пліч—о—пліч” у м. Ужгороді (2001 р.), всеукраїнського фестивалю рок-музики “Молодь за виживання” у м. Дніпропетровську (2006 р.), брав активну участь у всеукраїнській акції Молодіжний шоу-марафон щодо підтримки вітчизняного виробника “Купуй українське — підтримуй своїх!”, учасник міжнародних молодіжних фестивалів соціал—демократичної молоді, які проходили на Кубі, в Португалії, Німеччині, Франції, ХХІѴ Світового Конгресу міжнародного Союзу молодих соціалістів (IUSY) у Південній Африці.

Українська спілка молодих депутатів (УСМД). Мета її діяльності — формування дієвого механізму використання творчого потенціалу молоді в проведенні прогресивних соціально—економічних та адміністративно—політичних реформ у державі, розвитку місцевого самоврядування для прискорення формування громадянського суспільства в Україні [399].

На теперішній час УСМД об’єднує понад 3 тисячі молодих депутатів місцевих рад. Осередки Спілки існують у 160 містах та районах.

За період діяльності Президією УСМД реалізовано чимало проектів та заходів як політичного, так і соціального спрямування. Одним з яскравих прикладів щодо вирішення таких проблем стало втілення в життя проекту Спілки “Internet — центр працевлаштування молоді” [325].

УСМД активно працює із старшокласниками загальноосвітніх шкіл. Спеціально для них реалізується проект під назвою “Учнівська рада”, який дозволяє учням моделювати і на практиці застосовувати в школах систему виборів, висуватися в кандидати, проводити агітацію і бути обраними в учнівську раду.

Силами членів УСМД проведено 53 навчальних семінари для лідерів місцевих осередків Спілки та активістів— старшокласників.

Сьогодні предметом уваги УСМД є реалізація всеукраїнської програми “Молоді депутати України”. Її мета — підвищення професійного рівня молодих депутатів місцевих рад. Основними завданнями програми є активізація роботи молодих депутатів, міжрегіональний обмін досвідом депутатської діяльності, координація діяльності молодих депутатів, інформаційна та організаційна підтримка молодих депутатів, сприяння розвитку місцевого самоврядування [342].

Всеукраїнське громадське об’єднання “Німецька молодь в Україні” (НМВУ). Метою НМВУ є об’єднання німецької молоді навколо ідеї розвитку і відродження власної національної ідентичності; збереження і відновлення німецької культури, традицій; налагодження тісних зв’язків з молодіжними організаціями Німеччини [395].

Зазначене формування ставить перед собою такі завдання: об’єднання німецької молоді навколо ідеї формування і розвитку національної свідомості і самосвідомості, активізацію її творчого потенціалу і процесу соціалізації, відродження німецької мови, культури, звичаїв, традицій; вивчення молоддю історичної і культурної спадщини німецької нації; встановлення контактів, обмін інформацією і координація дій між молодіжними організаціями України, Німеччини та інших європейських країн, реалізація спільних програм і проектів; участь у формуванні і реалізації загально­національних молодіжних програм і проектів; захист соціальних, політичних, економічних, авторських, інших прав та інтересів своїх членів; сприяння розвитку демократії в Україні та становленню громадянського суспільства; активна допомога німецькій молоді в Україні в її професійному самовизначенні та працевлаштуванні; участь у благодійницькій діяльності, шефська допомога дітям з німецьких сімей і поступове залучення їх до посильної участі в діяльності НМВУ; вивчення та пропаганда серед молодих німців історії, етнографії та культури німецької меншини в Україні; організація для німецької молоді змістовного дозвілля, гуртків художньої самодіяльності, аматорських театральних студій тощо; регулярне відвідування Німеччини з метою участі в молодіжних фестивалях, концертах, конкурсах, спортивних змаганнях; популяризація серед німецької молоді в Україні спорту, здорового способу життя.

За 2005—2008 роки понад 1500 молодих німців взяли участь у різноманітних акціях і заходах, які проводились НМВУ. Із червня 2001 року діє Internet-сторінка цього об’єднання, яка постійно оновлюється найостаннішими подіями із життя німецької молоді в Україні.

У березні 2003 року НМВУ почала видавати свою щомісячну газету “Jugend Welt” (“Світ молоді”) [154, c. 1-5].

Діяльність ряду громадських молодіжних об’єднань має яскраво виражений мистецько—культурологічний характер. До цієї категорії молодіжних організацій варто, насамперед, віднести Спілку творчої молоді України ^aLiga Artis”. Це об’єднання було утворене в листопаді 1993 року з метою пропаганди мистецтва молодих українських митців, традицій національного мистецтва, проводячи виставкову, концертну, кінематографічну, театральну діяльність в Україні та поза її межами.

За період свого існування Спілка провела цілий ряд мистецьких акцій, серед яких всеукраїнські мистецькі фестивалі, виставки, концерти, вистави, театрально—мистецькі благодійні вечори, конкурси, фотовиставки, художні експозиції тощо.

Основним змістом діяльності зазначеного об’єднання є створення умов для безпосередньої участі талановитої творчої молоді у відродженні та розвитку духовних та культурних цінностей українського народу, а також для захисту та задоволення законних творчих та інших спільних інтересів членів Спілки [339].

“Liga Artis” ставить перед собою такі завдання: забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання молодих громадян, дітей та юнацтва; організація фотовиставок, художніх експозицій молоді та юнацтва; силами членів Спілки заснування дитячих студій для навчання акторському мистецтву, розвитку мовної комунікабельності, а також прищеплення навичок ораторського мистецтва, створення вокальних студій; надання матеріальної допомоги молодим талантам України з метою їх подальшого розвитку та реалізації своїх здібностей; організація театрально- мистецьких благодійних вечорів, конкурсів, участь у розвитку молодіжного туризму [395].

Всеукраїнська Асоціація молодих дослідників фольклору ставить перед собою такі завдання: сприяння членам Асоціації у реалізації їхніх наукових, культурних та творчих інтересів у сфері народної творчості; створення умов для самореалізації молодих науковців, виконавців музичного фольклору та молодих композиторів, які у своїй творчості звертаються до народної музики і тематики; популяризація фольклору серед молоді; сприяння молоді у реалізації її бажання щодо ознайомлення з народною культурою; виховання молоді на основі народних традицій своєї країни та народної культурної спадщини [396].

Асоціація об’єднує професійних фольклористів та любителів фольклору. З моменту створення зазначене формування провело ряд цікавих всеукраїнських заходів. До найбільш масштабних та успішних варто віднести: фольклорні байдаркові сплави по річках Ворсклі (липень—серпень 2001 р.) і Пслу (липень—серпень 2002 р.) та історико—фольклорно- етнографічну експедицію у Косівському районі Івано- Франківській області (липень-серпень 2003 р.) [336].

Значну соціально-педагогічну діяльність здійснюють і молодіжні екологічні об’єднання. Серед них найбільш активною і масовою є Українська молодіжна екологічна ліга (УМЕЛ). Це громадське молодіжне об’єднання було створено у вересні 1993 року з метою координації зусиль молоді у справах охорони природи на території України та задоволення і захисту законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів її членів.

УМЕЛ реалізує такі програми екологічного характеру: “Зелена картка”, “Музей білого лелеки”, “Українська якість” [334].

Ліга ставить перед собою такі завдання: екологічне виховання дітей і молоді; залучення молоді до екологічної діяльності; здійснення широкого співробітництва з іншими молодіжними та екологічними організаціями; сприяння працевлаштуванню молоді; проведення незалежних екологічних експертиз; здійснення громадського

природоохоронного контролю [398].

Варто зазначити різноманітність форм діяльності УМЕЛ. Сюди необхідно віднести зусилля зі збереження довкілля та його захист у державних органах і засобах масової інформації; проведення конференцій, мітингів, демонстрацій та інших заходів з екологічних питань; організацію зустрічей членів Ліги з видатними вченими, політичними діячами, відомими підприємцями; видання літератури і періодичних видань екологічного характеру та розповсюдження її серед дітей, підлітків та молоді; виступи перед учнями в школах тощо [334].

У зв’язку з ускладненням суспільного життя, підвищенням його динамізму, внутрішньої суперечливості, коли соціальні і життєві ситуації перманентно і швидко змінюються, перед членами громадських молодіжних об’єднань постає непроста проблема самовизначення сутності своєї діяльності, пріоритетності її ідейно—політичної чи соціально—педагогічної спрямованості. Як засвідчують результати проведеного дослідження, радикально (у політичному чи релігійному плані) налаштовані молодіжні організації перебувають у стані перманентної соціально—педагогічної кризи. Неможливість реалізації радикальних ідеологічних пріоритетів у нових історичних умовах ускладнює позитивну соціалізацію їхніх членів, ставить під загрозу процес соціального виховання зазначеної категорії молоді. Відповідно, соціально—педагогічна діяльність у таких спілках молоді трансформується в антисоціально та антипедагогічно спрямовану діяльність. Замість сприяння процесу соціалізації, прищепленню ціннісних орієнтацій громадянина демократичного правового суспільства, молодим людям пропонується духовно— ідеологічна підробка, імітація, коли зусилля колективів зазначених молодіжних організацій спрямовуються на вирішення хибних соціальних завдань, що не тільки ускладнює процес формування особистості, а й ставить під загрозу стабільність і спокій у суспільстві. Та це й не дивно, адже свої цілі й завдання радикально налаштовані молодіжні формування часто намагаються реалізувати за допомогою аморальних і протиправних дій.

Значну соціальну загрозу становить і діяльність нетрадиційних для України релігійних і псевдорелігійних молодіжних об’єднань. Це такі, як “Свідомість Крішни”, “Віра Христова”, “Церква Муна”, “Церква об’єднання” та інші. Формально вони відповідають структурі спілки молоді, але насправді є молодіжними релігійними сектами. В них пропагується сліпа покора керівникам, придушується будь— яке критичне мислення, проповідується релігійний фанатизм. Ці релігійні молодіжні формування використовують такі методи психічного впливу, які шкодять психічному, фізичному й моральному здоров’ю молодої людини, деформують її особистість. На нашу думку, радикально налаштовані ідеологічно чи релігійно молодіжні формування варто віднести до громадських молодіжних об’єднань антисоціального й антипедагогічного спрямування.

Отже, сучасний український молодіжний рух за свою недовгу історію встиг самооформитися не лише в ідеологічному і нормативно—правовому плані а й створити основоположні засади власної соціальної і виховної роботи, сформувати значний соціально—педагогічний потенціал. Як уже зазначалося, саме громадські молодіжні об’єднання, діяльність яких має активний соціально—педагогічний характер, є потужним резервом суспільства на шляху пошуку нових чинників соціалізації і соціального виховання підліткового і молодого поколінь. Вона насичена гуманістичним змістом, соціально значущою і суспільно корисною спрямованістю, прагненням внести свою частку в справу формування гармонійно розвинутої особистості.

Отже, соціально—педагогічний потенціал сучасного руху молоді в Україні ми розуміємо як перспективу його трансформації у надійного союзника навчально—виховних закладів, батьків, державних інституцій, церкви в справі підготовки підлітків і молоді до професійної діяльності, виконання суспільних обов’язків та влиття в ряди громадян Української держави.

В особистості — члена громадського молодіжного об’єднання можна виокремити низку рис, важливих для позитивного впливу на процеси демократизації спільноти. Це:

1) національно—демократична ідейність як органічний сплав глибоких знань про свою націю, її історію, культуру й мистецтво, міцних переконань у виборі Україною шляхів розбудови соборної демократичної правової держави зі своїм неповторним унікальним національним обличчям, яка виявляється у свідомій активності і творчості дій, спрямованих на підвищення продуктивності особистості, її національної свідомості і самосвідомості, на розвиток духовного потенціалу всієї нації.

Національно—демократична ідейність — один із провідних критеріїв оцінки члена громадського молодіжного об’єднання як громадянина суверенної України, правового демократичного суспільства. Це провідна, визначальна якість її спрямованості, крізь яку заломлюються потреби й інтереси юної особистості та спілки молоді. У члена молодіжної організації проявляються нове бачення і нова сприйнятливість оточуючого світу, виробляється нова світоглядна позиція. Національно—демократична ідейність особистості члена спілки молоді визначає її принциповість, стійкість, послідовність дій, вірність і відданість національним цілям, традиціям, ідеалам. Вона санкціонує лише адекватні їй поведінку і діяльність;

2) цілеспрямованість як конкретне виявлення ціннісної орієнтації особистості члена громадського молодіжного об’єднання, заснованої на потребах та інтересах, переконаннях і соціальних установках юного індивіда, вимогах соціуму і спілки молоді.

Основна мета людини демократичного правового суспільства — створення матеріальних і духовних благ у процесі своєї праці. Інші ж цілі — особистісні і суспільні — вона реалізує у вільний час. Кожна людина може вільно, без тиску з боку і цілком свідомо визначати шляхи свого життя. Ми вважаємо, що у цьому й полягає соціальна значущість соціально—педагогічної діяльності спілок молоді. Адже саме вона створює всі необхідні умови для суспільного і трудового самовизначення членів об’єднань, допомагає усвідомити своє покликання, виховати свідомого громадянина України;

3) духовне багатство особистості члена громадського молодіжного об’єднання, що є відображенням соціальних вартостей демократичного правового суспільства. Велике значення у формуванні духовно багатої особистості члена спілки молоді має національне виховання, соціальна (волонтерська) робота і суспільно корисна діяльність юнаків і дівчат. Вони формують у членів молодіжних організацій широту і повноту різнобічних духовних потреб та інтересів, що спонукають особистість до активного оволодіння духовно­культурною і морально-етичною спадщиною як українського народу, так і людства загалом;

4) цілісність натури особистості. У такої особи немає роздвоєності в думках, поглядах, почуттях, органічно поєднуються особисті й суспільні інтереси, висока громадянська й моральна вихованість, єдність національних і загальнолюдських рис і якостей, прагнень і потреб. У колективі спілки молоді це автономна особистість, яка має свою позицію, свій підхід, погляди та переконання з тих чи інших проблем, вимагає до себе уваги й підтримки;

5) висока моральна вихованість, яка включає в себе знання морально-етичних норм, стійкі моральні погляди та переконання. Висока моральна вихованість особистості члена громадського молодіжного об’єднання формується на основі єдиних прийнятих у державі громадянських норм і правил співжиття, які пронизують увесь зміст соціально—педагогічної діяльності сучасних молодіжних організацій.

Аналіз результатів дослідження дає підстави для ствердження, що основна потреба членів молодіжних формувань — це потреба у самовдосконаленні, вираженні й утвердженні самого себе в особистісному “Я”. Зокрема, це^: активне прагнення до власного самовираження й саморозвитку, до пошуку свого місця в процесі формування демократичного правового суспільства,' захист своїх політичних, юридичних, соціальних і моральних прав, які регулюють життя держави, взаємовідносини молоді і суспільства,' справедливість і правдивість, активне виявлення доброти й милосердя у моральних стосунках із людьми, здатність об’єктивно дивитися на життя, прагнення розібратися в усіх його складностях і суперечностях,' щирість і відкритість душі, чесна поведінка в усіх ситуаціях, вміння покладатись у складних умовах на свій власний досвід, розум і почуття, готовність за всіх умов залишатися самим собою, ставати непопулярним, якщо особисті погляди не збігаються з думкою інших.

Загалом аналіз мети, завдань, основних програмних установок, діяльності молодіжних організацій дає підстави вважати український молодіжний рух важливим соціально— педагогічним чинником самовиховання, самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації і самореалізації підліткового і молодого поколінь, який цікаво не лише вивчати, а й допомогти йому остаточно оформитися у повноправний, загальновизнаний суспільний інститут соціалізації і соціального виховання. З другого боку, молодіжні громадські організації — один із найвагоміших чинників демократизації суспільства. Їх потенціал на початку ХХІ століття варто розглядати як джерело сили молодіжного загалу, його прагнення внести свій вклад у процес особистісної соціалізації; як комплекс мети, завдань, форм, методів і засобів реалізації програмних та статутних положень молодіжних організацій, педагогічний ефект якого полягає у сприянні формуванню особистості гуманістичного типу, активного учасника самоорганізації демократичного правового суспільства.