Виконання комплексу попередніх дослідницьких завдань дозволяє нам підійти до кінцевого етапу аналізу діяльності громадських організацій та їх впливу на процеси демократизації суспільства.

За класичною логікою, цей кінцевий етап полягає в оцінці ефективності розгортання досліджуваного явища. У нашому випадку ми повинні оцінити ефективність впливу громадських організацій на демократичні перетворення суспільства.

Очевидно, система критеріїв, яку належить спроектувати, не може бути простою, адже — крім того, що змістовно процеси демократизації і становлення громадянського суспільства вже засвідчили свою складність багаторічною практикою, — в полі нашої наукової уваги перебуває не одне явище і не просто два явища, відокремлені одне від одного. У полі нашої уваги — причинно—наслідковий зв’язок між функціонуванням громадських організацій і процесами демократизації спільноти різного масштабу і ступеня складності.

Виходячи з того, що будь-яка діяльність — будучи соціальною за природою — поєднує в собі особистісний і суспільний аспекти, індивідуальний і колективний виміри, процеси об’єктивації та суб’єктивації, на нашу думку, комплекс критеріїв оцінки досліджуваного нами причинно—наслідкового зв’язку має включити два виміри- особистісний і суспільний. Мається на увазі, що процеси демократизації, з одного боку, реалізуються на рівні суспільному, спільнотному в єдності принципів соціальної справедливості, рівності тощо, з другого — переживаються кожною окремою особистістю як та чи інша ступінь свободи, права на участь у державних справах.

8.1.